Чому Захід панує - натепер

By Дін та його колеги, подібно до королів Заходу, розмовляли з духами на тому світі й водночас творили смерть у цьому. Саме поєднання обожнювання та війни робило їх королями, і похорон, що перетворював королів на предків, був сповнений символіки смерти. Навіть після пограбунку поховання 1004 (можливо, короля Лінь Синя, що помер близько 1160 року до н. е.) містило 731 наконечника до списа, 69 сокир та 141 шолом; а коли By Дін розмовляв безпосередньо з високим богом Ді, це було зазвичай про війну. Напис на доволі типовій оракульній кістці: "Зробивши тріщину на сорок перший день, Чжен провістив: "Якщо ми нападемо на Мафан, Ді надасть нам допомогу"[109].

За західними стандартами, армії Шан були невеликі. Найбільша з армій, згаданих на оракульних кістках, мала десять тисяч людей, це третина армії Рамзеса в Кадеші. Назви місць у написах також наводять на думку, що By Дін безпосередньо врядував на досить малому відтинку Хуанхе та в кількох віддалених колоніях, як-от у Паньлунчені. Очевидно, що він керував не об'єднаною, податкоплатною, бюрократично організованою державою типу Єгиптау, а незгуртованою групою союзників, що платили до Аньяну данину — худобу, білих коней, кістки та панцери на потреби віщування і навіть людей на жертви.

У викладі Сима Цяня, історика з першого сторіччя до н. е., що перелічив усіх королів Шан, давня китайська історія видається простою. Після мудрих королів (найбільшим з них був Юй, копач канав) були Ся, потім Шан, а потім Чжоу (три династії проекту Хронологія трьох династій). Відтоді Китай розвивався й не відбувалося нічого, вартого згадки. Проте археологія, засвідчивши, що Ерлітоу та Аньян були в своєму часі незрівнянні, водночас показала, що Сима Цянь надто спростив свою оповідь. Подібно до єгиптян та вавилонців, Ся та Шан мали справу з десятками сусідніх держав.

Археологи лише починають діставати з землі виразні залишки цих інших держав, особливо в південному та східному Китаї. Зовсім недавно, до 1986 року, ми дуже мало знали про багате королівство, що близько 1200 року до н. е. квітло далеко вгорі уздовж ріки Янцзи, в Сичуані. Але потім археологи знайшли дві ями, заповнені скарбами з Саньсиндую. Там були десятки бронзових дзвонів, дві шестифутові статуї чоловіків в коронах з величезними пильними очима, майстерно оброблені бронзові "дерева духів" вдвічі більшого розміру з витонченими металевими фруктами, листям та птахами на гілках. Розкопувані наштовхнулися на загублене королівство, а 2001 року виявили поблизу Цзиньша головне місто. За деякими оцінками, половину всіх будинків та магістралей у світі у 2010-х та 2020-х роках буде будувати Китай, отже, неможливо передбачити, якою буде наступна знахідка рятувальної команди археологів, що поспішають бути на крок попереду екскаваторів-переслідувачів.