Чому Захід панує - натепер

Ван купив ще панцерів і досить швидко розшифрував написи. Проте недостатньо швидко. Влітку 1900 року народний гнів проти Заходу вибухнув Боксерським повстанням. Імператорка-удова підтримала повстанців і призначила імперських чиновників, зокрема Вана, очолити міліційні групи. Боксери взяли в облогу комплекс чужоземних амбасад, але до Пекіна зайшли двадцять тисяч ворожого війська — японського, російського, британського, американського та французького. У відчаї, відчувши, що його життя зруйноване, Ван разом з дружиною та невісткою отруїлися та кинулися в криницю.

Кістки з написами потрапили в руки Ванового давнього товариша. Через десять років він теж помер, після безчестя та заслання на безлюдний захід Китаю, проте 1903 року спромігся оприлюднити написи у книжці. Так почалася кісткова лихоманка. Закордонні та місцеві науковці скрізь скуповували черепаші панцери; один з них пропонував три унції срібла за видряпане слово — і це в часи, коли в Пекіні робітник заробляв за день лише одну шосту унції. Погана новина полягала в тім, що це спричинило сплеск незаконних розкопок, зі стріляниною озброєних банд в картопляних полях за фрагменти черепаших панцерів. Однак добра новина була надзвичайна. Ван був правий не лише в тім, що ці обпалені панцери та кістки були найдавнішими китайськими текстами. Вони ще й містили імена королів, що точно відповідали переліку останніх володарів династії Шан у праці Сима Цяня, історика першого сторіччя до нової ери.

Торгівці старожитностями намагалися приховати джерело кісток, але невдовзі усі знали, що їх знаходили біля села Аньян. 1928 року китайський уряд почав там свої перші офіційні археологічні розкопки. На жаль, негайно постали такі самі проблеми, що й під час розкопування синантропа в Чжоукоудяні. На сусідніх територіях билися військовики з бандитами; грабіжники поховань із саморобною зброєю влаштовували стрілянину з поліцією; прийшла японська армія. Найбільша за всі часи знахідка написів у ямі, де містилося сімнадцять тисяч кісток, відбулася за годину до закриття офіційного сезону розкопок 1936 року. Археологи боролися за додаткові чотири дні та ночі, аби дістати артефакти з землі, знаючи, що, можливо, більше не матимуть змоги повернутися. Більшість їхніх знахідок зникли під час наступної десятирічної війни, але бронзовий посуд та написи 1949 року, після настання комуністичної влади, опинилися на Тайвані. І воно було того варте: знахідки в Аньяні змінили давню історію Китаю.