Піонери або Біля витоків Саскуеханни

Бенджамін тим часом сидів нерухомо, стискаючи в пальцях очеретини, — він ухопився за них, коли відчув, що тоне, і це заважало йому виплисти на поверхню. Однак очі він розплющив і дивився очманіло на людей біля вогнища, а легені його працювали, мов ковальські міхи, ніби винагороджуючи себе за хвилинну бездіяльність. Оскільки він уперто не бажав розтуляти вуста, повітря виходило крізь ніздрі, й він скорше хрипів, ніж дихав, і то з такою енергією, що лише надмірне хвилювання шерифа могло виправдати його нагальні розпорядження.

Пляшка, яку Мармедюк підніс до стулених уст Бенджаміна, вплинула на нього магічно. Рот його мимохіть розкрився, руки випустили очеретини і вхопили пляшку. Він втопив очі в небо й весь віддався блаженному відчуттю. Але після кількох ковтків дихання стало так само потрібне, як і після занурення в воду, і Бенджамін мусив нарешті відірватися від пляшки.

— Ну, Бенджаміне! — вигукнув шериф. — Ти мене дивуєш! Як може такий досвідчений моряк діяти так необережно! Щойно ти був повний води, а тепер…

— … повний грогу, — урвав його управитель, обличчя якого навдивовижу швидко набуло свого звичайного виразу. — Бачте, сквайре, я щільно задраїв люки, і в мої трюми потрапило зовсім мало води. Послухай, містере Кербі! Більшу частину свого життя я плавав по солоній воді, та випадало проводити навігацію й на прісній, і я мушу сказати, що ти — най-незграбніший тюхтій, котрий коли-небудь сідав у шлюпку. Хай той, кому подобається такий весляр, плаває з тобою, коли його ласка, — щастя йому, — але хай мене чортяка вхопить, якщо я з тобою навіть на берег озера поткнуся! Як це вам подобається: скинув мене в воду, наче я риба, й не подав навіть каната, а поблизу — жодного буя! Натті Бампо, твою руку! Кажуть, ніби ти індіанець і скальпував людей, але мені ти дуже став у пригоді, й відтепер я твій друг. Хоч, звичайно, більш по-моряцькому було б кинути мені мотузку, а не тягти старого моряка за косу. А втім, ти, мабуть, звик хапати людей за волосся, хоч це тільки на добре вийшло, а більш мені й не треба нічого.