Піонери або Біля витоків Саскуеханни

Таким і постав уперше в уяві письменника Шкіряна Панчоха, якого Купер змалював у романі «Піонери». І, немов бажаючи збагнути й пояснити цю тугу старого Натті Бампо за минулим, Купер згодом повернувся до тих часів, коли Звіробій, чи Довгий Карабін, чи Слідопит був у розквіті своїх сил, хоч і спостерігав уже з тривогою початок майбутніх змін, що й описано в романах «Звіробій», «Останній з могікан» і «Слідопит».

Звідки письменник довідався про все це? Індіанських вождів — «останніх з могікан» — і старих піонерів Купер ще застав у своєму дитинстві й міг чути їхні в чомусь вірогідні, в чомусь фантастичні оповідки. Біографи Купера навіть називають такого собі Шіпмена, який, мабуть, став письменникові за прообраз Шкіряної Панчохи…

В романі «Піонери» чимало уваги приділено сім'ї та оточенню Темпла. Маєток, селище, нові традиції та звичаї американських колоністів після здобуття незалежності письменник відтворює в картинах, сповнених теплоти життя й гумору. І тут уява письменника спиралась на враження молодості. Темплтон багатьма рисами схожий на його рідний Куперстаун.

Доля Шкіряної Панчохи, його відчайдушні спроби протиставити себе законові, який здається йому непотрібним та безглуздим, його двобій із судом і владою і, нарешті, втеча старого на Захід, у ще неторкані ліси, — все це сповнене справжнього драматизму.

Лісові нетрі, де шукав порятунку старий Натті, не стали йому надійним притулком. Про останні його злигодні читач дізнається в романі «Прерія», що завершує славну історію Шкіряної Панчохи.