Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933

Попри всю готовність думати в категоріях українських економічних інтересів та обстоювати їх, все-таки були вагомі підстави вважати, що радянську Україну експлуатують. Виникало питання субвенцій, тобто субсидій, без яких місцеві бюджети не можна було збалансувати. З розрахунку на душу населення ці субвенції були вищими в РСФРР, ніж в Україні. Оскільки гроші на субвенції бралися з податків, зібраних по Союзу, а українські платники податків платили до всесоюзного бюджету ті самі податки, що й усі інші, саме українські платники опосередковано субсидіювали місцеві урядові витрати у Великоросії'. Ще більш кричущим був той факт, що ці субвенції йшли переважно на фінансування освіти, культури та соціальних потреб, тоді як в Україні такі витрати на душу населення стали набагато нижчими за дореволюційний рівень в абсолютних показниках та у порівнянні з показникам та витратами в Росії[603].

Ще 1925 року О. Попов показав, що радянська Україна давала СРСР суттєво більше, ніж отримувала від нього у вигляді видатків Союзу, і що радянська Україна віддавала більшу частку Союзу, ніж колись царській Росії[604]. Хоча Попов твердив, що Україна й справді мала сплачувати більше до бюджету, ніж Росія, бо її економіка була багатша, інші з ним не погоджувалися[605].