Франческа. Володарка офіцерського жетона

І це могла бути щира правда, бо, як відомо, Франческа розв’язує найскладніші рівняння із кількома невідомими на кілька дій просто подумки й усього за кілька секунд. «Могла бути» правда, тому що вона, звісно, нічого подібного не розраховувала. Але хто ж перевірить?

— Чудово! Гаразд! Ти вирахувала орієнтацію. Охоче вірю. Молодець, Франческо. Хоч ти мене слухаєш. Але чернетки повинні бути. І тоді твій напарник у халепі, тому що він, звісно, нічого не розраховував! — сварився Рассел.

Франческа зблідла, але потім знов густо почервоніла.

— Ну добре, добре, здаюся! Нічого я не вираховувала! — пробурмотіла дівчина. — Хай я теж буду в халепі!

Я вдячно подивився на сицилійку.

«Хрін із тобою. Якщо йти на дно, то разом. Ми ж напарники», — очима сказала Франческа.

«Дякую!» — відповів я поглядом.

Якщо чесно, то Рассел справді мав повне право сваритися, бо він уже тричі робив нам зауваження. І ось чому: процес корекції складається із двох етапів: 1) траєкторія і 2) орієнтація. Отримавши поточну телеметрію, себто координати сателіта чи корабля, ми повинні звірити її із розрахунковою, тобто з тією, що має бути. Тобто нам потрібно розрахувати похибку між цими координатами. Відповідно до цієї похибки ми розраховуємо силу й напрям імпульсів, що їх дають маленькі двигуни корекції орієнтації (Attitude Control Thrusters). Далі ми вмикаємо ті двигуни і здійснюємо, згідно з кутами Ейлера, маневри корекції крену за віссю Х, рискання за віссю Y і тангажу за віссю Z. Усе просто, чи не так? Тільки ось ми обоє окремо повинні розраховувати весь процес корекції, починаючи з траєкторії і закінчуючи орієнтацією. А потім звіряти результати. І якщо вони збігаються, то можна сміливо вводити цифри в станцію і запускати двигуни. А ми натомість що робимо? А ми натомість розділили роботу між собою. Франческа рахує похибку траєкторії, а я, використовуючи її дані, вирівнюю орієнтацію — виходить удвоє швидше.

— Якщо кожен із нас робитиме процес до кінця, то нам не вдасться проводити по п’ять корекцій за зміну! — бурчала Франческа. — Будемо робити тільки три!

— Зате це будуть три якісні й безпечні корекції! — відрізав професор. — Три бездоганні, ідеальні корекції! Діти, краще працювати повільно й чітко, аніж швидко й абияк!

Рассел кинув на стіл наші чернетки й уважно подивився на нас поверх окулярів.

— Вам довірили дуже ніжну й точну апаратуру. Дуже дорогу апаратуру. Я б сказав, безцінну! Ми в НАСА намагаємося використовувати тільки таке обладнання. Воно дороге й часом вередливе. Одне носить окуляри й зветься Джорджіо, а друге кидається в напарника апельсиновими лушпайками і зветься Франческа! Ви працюєте насамперед зі своїми мозками! Але й суперкомп’ютер може деколи давати збій. І саме від того, як ви спрацюєте разом, від того, наскільки якісно ви одне одного зможете перевірити, залежить точність результату. Результат — ось ваша мета! Чистий, бездоганний і точний результат! А не кількість зроблених за зміну кейсів!