Франческа. Володарка офіцерського жетона
- Автор: Бату Дорж
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-682-4
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Франческа. Володарка офіцерського жетона». Краткое содержание книги:
Я подивився у бік КПП. На виході, склавши руки на грудях, стояв полковник Вескотт, якому вартові вже доповіли про сутичку з ворогом.
— Схоже, в нас проблеми, — зітхнув я.
— Не переживай, полковника я беру на себе, — заспокоїв мене сержант. — А ось Франческа зараз дасть тобі тирки.
Це була свята правда — за полковником у такій самісінькій позі стояла моя дорога напарниця.
Ми підійшли. Маковскі висмикнув у мене своє кепі, нацупив собі на голову і відрапортував:
— Сер, вступив у конфлікт із цивільним, готовий прийняти дисциплінарне стягнення, сер!
— Яке стягнення, сержант? Хіба бійка сталася на території бази? А те, що ви були у формі… Ну, не встигли переодягтися, буває. Не смертельно! — усміхнувся вчорашній командир, а нині заступник генерал-ад’ютанта штату.
— Приберіть цивільного з дороги і прослідкуйте, щоб він ніде не зник до приїзду поліції! — наказав полковник.
— Сер, не треба поліцію, будь ласка… — пробурмотіла Сара з-за спини Франчески. — Мене знудить, якщо доведеться давати пояснення і я змушена буду ще раз його побачити…
— Чорт із ним! — погодився полковник. — Затягніть його в машину й нехай котиться к бісу!
— Саро, як ти почуваєшся?
— Та ніби нічого… — пробурмотіла та. — В порядку…
— Та її трясе! Яке «в порядку»?! — заперечила Франческа.
— Маковскі! — покликав Вескотт. — Відвезіть сержанта МакКарті додому й прослідкуйте, щоб найближчим часом цей суб’єкт її не турбував!
— Sir, yes, sir!
— Та я й сама можу її від… — почала напарниця, але я штурхнув її під ребра.
— Ти чула полковника: він сказав «Маковскі»! Твоє прізвище Маковскі?
— А-а-а… — здогадалася раптом напарниця. — Я зрозуміла! Звісно, Маковскі!
Начальник охорони чогось розхвилювався, густо почервонів і тут же пополотнів.
— Не переживай так, Саро! — лагідно сказав полковник. — Тепер ти в надійних руках. Нічого не бійся, чуєш, дитино?
Сара тільки зітхнула.
Проходячи повз Маковскі, Вескотт йому підморгнув і ледь чутно промовив:
— Молодець, синку!..
Сержант знову зашарівся.
— Ще раз таке утнеш, і я тобі сама голову відірву! Чіп і Дейл недороблений! — шипіла напарниця дорогою до командного пункту. — Якого біса ти туди поперся сам?! Ти не бачив, що він за тебе втроє більший?!
— Я був не сам, а з Маковскі, — боронився я.
— Ти йому сказав, щоб мене не випускали! — сердилася Франческа. — Думаєш, це було розумно?!
— Бо ти перша полізла б у бійку. Хіба я тебе не знаю?
— То й полізла б! Тобі шкода?
— А-а-а! Тобто ти не через мене переживала, а через те, що тобі завадили потрапити в чергову халепу?!
— Ти дурень! Звісно, через тебе! Він би з тебе відбивну зробив!
Я зупинився й подивився Франчесці прямо в очі.
— Не знав, що ти про мене аж так погано думаєш, — вкладаючи образу в кожне слово, припечатав я.
Франческа розгублено закліпала.
— Та я, той, я справді переживала… Джорджіо! Пробач…
Я засміявся.
— От гімнюк… — розчаровано протягла сицилійка. — Він ще й сміється, засранець!
— …Уявляєш? — пліткувала Франческа з Трішею. — Маковскі йому я-а-к вріже, а той бац! І «pizdiets»!
— Що-що? — перепитала ошелешена Тріша. — Що це за срово ти сказара?
Я показав напарниці кулака.
— Коротко кажучи, було йому непереливки! Були в нього сильні проблеми. Відключився він!
— А-а-а, ну так! — зрозуміла Тріша. — Аре весеро там у вас! Плямо заздлісно!
* * *
Я намагаюся не писати про те, до чого не маю стосунку, але кілька людей, яких я поважаю, спитали мене недавно, що ж там із «Вояджером»?
Я краєчком вуха чув, як Лабораторія реактивного руху НАСА (Jet Propulsion Laboratory) шукає розв’язання проблеми керування зондом, який уже сорок років бовтається десь у глибокому космосі. Місяці два тому чув. За цей час науковці перепробували, здавалося, все. Але до вирішення проблеми керування орієнтацією так і не наблизились.
А проблема була ось у чому. Щоб тримати зв’язок із лабораторією, антени «Вояджера-1» мають бути постійно зорієнтовані на Землю. Як ми пам’ятаємо, на траєкторію й орієнтацію космічного апарата впливає дуже багато чинників: власна інерція, тяжіння планет і об’єктів тощо.
Остання корекція траєкторії «Вояджера» відбувалася ще в листопаді 1980 року. 8 листопада, якщо точно. Тоді корекція траєкторії була необхідна, щоб розвернути камери «Вояджера» під час його наближення до Сатурна.