А листя падають...

Купайсь у СНІДІ, чи в болоті І не питай, якої плоті. Нині вже честь - то не мірило, Якщо по літру є на рило. Й навіщо Божа вам обуза?- Як можна й так гульнуть від пуза. Й ніяковісіньких проблем, Де світ, куди не кинь - гарем! І непотрібно сповідаться, Ну це ж хіба не благо, братці? А потім мамочці лелека В дім принесе діток від Гека, Але не рідній мамі з татком А тим - що там десь мають хатку. Бо їх дівки заяловіли, Бо, надто, всіх завжди хотіли. Й нащо шукать дітей в капусті?- Як можна поруч, в нас, в - розпусті. 9.2.2003 р. ДИВНА РОМАНТИКА Удома жінка, син і дочка А ти поглядуєш на ту, Яка все літо в холодочку Свою викохує красу. Яка нікому не відмовить - Хто зможе файно підійти, І на стегенця дурнів ловить Таких веселеньких як ти. Мені і соромно за себе, А якщо чесно - й їх всіх жаль, Що з нас ніхто пройти не може - Тих романтичних Галь і Валь. Не розумію я 'ледачих' І де порядності межа? Виходить, хай вона і гірша - Аби вона...була чужа? 6.11.1980 р. ПРИСНИСЬ МЕНІ Якщо ти іншому віддана - То хоч приснись мені, кохана, Разом в ві сні ми політаєм Й по світлих росах поблукаєм; Щоб я наситився тобою, Немов, скрипаль своєю грою, І, щоб, коли настане ранок - Я був веселий, як світанок. Щоб, навіть, сонце гралось мною, Як я всю ніченьку з тобою. 8.1.2005 р. ВІТАМІН ЩАСТЯ Скільки б жінок не існувало, І хто б з нас скільки їх не мав, Нам вічно їх не вистачало, Інакше, хто б їх з нас шукав? Бо кожна нова - новий спалах, Бо кожна нова - новий грім, І чим їх більше з вами мали - Тим більш було і змісту в тім. Бо кожна жінка - неповторна Як кожна квіточка в гаю, Бо кожна з них то - нове свято, І новий вітамінчик 'ю'. Бо кожна жінка - нові шквали, І скільки б бурь цих не було?- Нам вічно їх було все мало Хоч і в вушах від них гуло. Бо чоловік - така істота: Він все на світі обійде, Але ніколи не обійде Дівча, яке, як мак цвіте. Я на жінок дивлюся, друзі, Немов на поле квіточок. І кожну поглядом стріляю, Немов мисливець качечок. І хай би скільки не дивився На їх розкішні грудоньки... Та варт дружині відвернутись - Як знов я впрусь у ті цяцьки... І кожен раз себе питаю: -Невже в дружини не такі? -Такі, такі! - можливо й кращі, Та це ж, як бачите, - чужі. Напевно, так було і буде, І нас тут нічого винить, Бо так природа постаралась, Щоб ми усіх могли любить. 29.9.2003 р. НЕ СТВОРЮЙ ІЛЮЗІЙ Я не знаю, скількох ощасливив ти, І не знаю, що краще, що гірше, Але впевнений, брате, прости, Що твоя ощасливила більше. Бо ми думаєм, що -ОГОГО! Але є й серед нас - ОГОГІШІ, Так, що ти не радій так, браток, І не думай, що ти - найхитріший. Бо жінки, хай простить мене Бог, /Що порою я їх критикую!/ - Абсолютно такі ж як і ми, Хто гукне - вони теж... заночують. І не створюй ілюзій, браток, І не думай, що ти наймудріший, Бо дуреп вже на світі нема, То ж пиши ти свої краще вірші. Ще й подякуй дружині за те, Що тобі ще й обіди готовить, Й не питає тебе , де ти був, Коли ранком приходиш з 'роботи'. І не бачу я в цьому гріха, / Хай мене мужики вибачають!/, Бо жінки также само як ми - Те... шукають, що в них віднімають. 27.4.2004 р. ХТОСЬ НАВРОЧИВ Скажу вам, хлопці, як знавець, Що кожна жінка - то вінець, Отож, як стріну їх в гаю - На котру гляну - ту й люблю. Хоч сам колись казав при всіх, Що всіх кохає - тільки псіх, А зараз, ніби, хтось наврочив, На котру гляну - ту і хочу. 12.1.2006 р. БОЖЕ ЯНГЕЛЯТКО Жінка - це усі стихії віку: Там тобі й сатурнові кільця, Там тобі і радощі , і втіхи Й, головне, там - свято для кінця. Бо дружина, хай Господь боронить! - Це як в небі сонця круглий диск: То теплом і ніжністю вас пестить, То, гляди, вам піднімає тиск. Бо дружина, як Луна на небі У якої вічно два лиця: Те, що видно - то для чоловіка,