Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Прочая поэзия » А листя падають...
А листя падають... - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

А листя падають...

Электронная книга - «А листя падають...». Краткое содержание книги:

ДУША НАПОВНЕНА ПОЕЗІЄЮ
Переді мною перша поетична книжка Валентина Кудрицького, якій він дав назву А листя падають. Таку назву він пояснює тим, що має солідний вік, і ця збірка стала його своєрідним творчим звітом перед самим собою /в першу чергу/ і перед читачем.
Народився автор на Житомирщині серед мальовничої природи, яка надихнула його /як і його землячку -/Лесю Українку/ на поетичний лад, глибоко зачепивши ще в юності струни душі.
Тому більшість його поезій присвячені найкращим людським почуттям /і в першу чергу/ любові до найсвятішого на світі - до Жінки.
Струни його серця дзвенять таким ліризмом, глибиною щирості і правди. Манера його письма наближається до пісенно - народної творчості, а тому його поезія самобутня, без нашарувань впливу ззовні. Хоча в деяких інколи чути знайомі інтонації, зустрічаються вже знайдені поетичні образи.Але це лише збагачує його твори, не перекриваючи його світосприйняття.
Поряд із ліричними творами автор пише гумористичні і сатиричні, в яких гостро відгукується на проблеми сьогодення. Серед них - байки, частівки, сатиричні куплети. І в них він яскраво демонструє майстерне володіння словом. Дістається в його гуморесках бюрократам, хапугам, ледарям і новоспеченим олігархам і всіляким прой дисвітам. В цій збірці є твори і з елементами еротики. Але автор в них не переступає межу дозволеного, дотримуючись моральних канонів. Історія багата на імена поетів, які не обійшли і цю грань творчості.
А тепер читачеві хочу сказати, що автор не професійний поет. Свого часу він закінчив будівельний технікум і все життя працював на будовах України, Сибіру. І часто після праці біля багаття читав свої вірші товаришам, які називали його наш поет.
Життєвий досвід, зустрічі з поетами Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою, Сільвою Капутікян, Знайомство з Василем Симоненко, Станіславом Жуковським, Миколою Сингаївським та багатьма іншими допомогли йому сформувати власне світобачення, свою манеру письма, свій образний стиль. І хоча автор дав збірці назву з осінніми інтонаціями, душа його, як в юності молода, і струни серця знову чекають в образі дівчини красуню - весну. Хочеться побажати читачеві самому переконатись в щирості цих слів.
Заслужений діяч мистецтв України МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
1 ... 79 80 81 82 83 84 85 86 87 ... 99
Перейти на страницу:
І хтось шепочеться в гаю, Не залишай мене одного, Не залишай тебе, прошу. Не залишай, бо не побачиш, Не залишай, бо украдуть - Коли весна крокує полем А в полі квіточки цвітуть. Ти, подивись, поглянь, приглянься - Скільки на полі квіточок, І всі свого чекають часу - Щоб і її... якийсь жучок. 10.6.1990 р. НЕ СЛУХАЙ МЕНЕ! В копичці із свіжого сіна Я дівчині глажу коліна, Ловлю цілу ніч губенята, Вона ж: ой, не треба, ой, мати... А ніжність викручує руки, Аби розігнать наші муки, І тихо шепочуть лілеї: -А ти притулися до неї... І бігають пальці дівчини Від шиї моєї до спини, І душу коханням лоскочуть... -Не слухай мене, що не хочу!.. І ось вона майже не дише - Аби не підслухала тиша. 2.6.1990 р. НЕ ЧІПАЙ! Ти всю ніч казала: -Не чіпай, Хай ось трохи задрімає гай, Хай приляже Місяць й звідусіль Трохи хай прикрутить свій фітіль. Хай в траві заграють цвіркуни І наповнять казкою лани, Хай засяють зорі голубі І тоді віддамся я тобі. Тільки Місяць і не думав спать, І гаї не думали дрімать, Цвіркуни притихли, мов на зло, Видно, нам обом не повезло. 26.8.1990 р. ПРОЩАЙТЕ , РОКИ - Не покорилась ти мені а я тобі - Прощайте, роки молоді. 21.6.1992 р. НЕ СПОКУШАЙ! О, жіночко, не спокушай Своєю божою красою, А краще ти відкрий той рай, Який ховаєш під фатою. На смугу всіх своїх щедрот Прошу, нікого не заманюй, Я буду сам літать в твій... порт, Бо інших я портів не знаю. Бо певен, що в твоїй душі Щедрот - яких душа бажає, Бо вірю - в твій кохання порт Ніхто, крім мене не літає. О, жіночко, не спокушай, Коли я й так тебе бажаю. А краще ти пусти в свій рай - Я в нім неспокій свій сховаю. 31.5.2003 р. МОЯ БІЛЯВКА Мені тебе сам Бог послав, Щоб я святим вогнем палав, Вогнем, що дарять небеса, Вогнем, що в ріках незгаса. Вогнем, в якім вся суть життя, Бо решта все - то тріпотня. Бо в центрі світу не машина А - жінка, мамочка, людина. Така як всі: як ти, як я, А потім - праця і сім'я. Бо, щоб не ніжність, не кохання - Навіщо б наші всі старання? Оті палаци, 'мерседеси', Ті Ялти, Сочі, ті Одеси, Оте багатство, вічна слава - Не будь тебе, моя русява?! 15.3.2004 р. ОЙ, У ЛІСІ... Ой, покайся, чоловіче, Ти куди плетешся, В ліс густий з трьома відразу, Чи ж не розчахнешся? Не послухавсь хлопець діда, /Що то вже - гаряче!/ І от сидить на купині Без штанців і плаче. Ідуть люди проз купину Й зирять, мов на зайця: -Що то там за чудо - юдо Рекламує яйця?.. -Ото, хлопче, щоб відразу З трьома не кохався, То ще добре - хвали Бога, Що живий остався! На озері серед лісу Плавають качата. А з ліщини на все небо Реготять дівчата... 21.6.1990 р. ДУРАЧКИ Як пройдеться по стежині Жінка в мініспідничині, То чи хочеш, чи не хочеш, Мов горобчик з гілки скочеш. Ой, ці бронзові стегенця, Ой, дзвінкі ці каблучки, І чому?- як їх побачим - Всі стаєм, як 'дурачки'. 12.6.1990 р. НАЙБІЛЬША НАГОРОДА Ми з тобою стрілись випадково, Як говорять,'на краю землі', Де чагарники росли довкола І гніздились білі журавлі. Ти була одна на всю округу, Розумієш?- ти була одна. І в мою ти душу залетіла - Як синичка, вітер, як весна. Де ми тільки не були з тобою, Й хто б тебе до мене не послав, - Ти була найбільша нагорода Із усіх, що будь-коли я знав. І куди б з тобою не ступили, Й де б з тобою тільки ми пройшли - Скрізь там потепління наступало, І веселі проліски цвіли. То було таке щось незвичайне, Ніби, сон - найкраща в світі мить. Як би я хотів ту мить сьогодні /Якщо можна м'ягко так сказать/. І хоч я до тебе й після тебе, Якщо чесно - не одну вже мав, Але ти була непорівнянна Із усіх, що будь-коли я знав.. 18.6.1990 р.
1 ... 79 80 81 82 83 84 85 86 87 ... 99
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)