А листя падають...

Й перезрів твій давно коровай. Чоловік - не ведмідь, не - собака Той, що живність шукає з душком, А тому ти про це побалакай Тільки з іншим уже дурачком. Ну а я, ніби, твій незнайомець Подивлюся на вас з сторони, Бо якби ти зустрілась літ з сорок - Не було б тобі й справді ціни. А тепер хай тебе той цілує - Хто й до цього тебе цілував, Я ж, за грубість, пробач, не - собака, Щоб об'їдки чиїсь доїдав. 19.1.1997 р. МИСКА Я так привик, прости кохана, З своєї миски борщ сьорбать, Що вже якби мене і вбили - Не зміг би іншому віддать. А тому, вибач, за відвертість, Можливо в чомусь я і хам? - В чуже корито не залізу, Й своє нікому не віддам. 3.2.1997 р. МАТИ ДОНЬКУ ДОЖИДАЄ Ось прийшло дівча в діброву Щось з весною пошептать, А тут Місяць їй назустріч Став очима роздягать. Птахи весело співають, Десь бекасики гудуть, Мати доньку дожидає, А її в гаю... ведуть. 10.4.1990 р. АБИ ПРИТУЛИТИСЬ За очі, ніби, зіроньки, І за біленькі грудоньки - Я буду день і ніч молитись, Аби разок хоч пригубитись; Бо сяйво те, що Бог їй дав - Він в нього стільки зваби вклав, Що ладні всі за те молитись, Аби до нього притулитись. 17.9.2003 р. ПОВІЇ Повії є, були і будуть, І в цьому винні - Бог і люди, Бо, щоб повій Бог не любив - То всім би 'крани' перекрив. Видно, думки в Богів завітні, Щоб не були ми безробітні... А може в тім є й ще причина? - Адже і Бог також - мужчина. 6.5.2003 р. БЛИСКАВИЦІ З-під дівочої спідниці, /Хай ось всядеться вона/ - Б'ють, неначе, блискавиці, Як до нас іде весна. І тебе те сяйво ранить Аж до самої душі, Бо з штанців таке щось преться, Що уже й не до віршів. Тут вже думаєш як швидше Ту гітару в руки взять, І поки ще смичок працює - Полонез... на ній зіграть. 12.3.2004 р. ПОДВІЙНА ДУША Жарт Як у сейфі з секретами - У якому два дна, Так у кожної жінки Подвійна душа. Чоловік в неї є і коханці, Та рогатого так обведе - Що йому - тому дурню ніколи, Що та шляйка - і в ум не прийде. Чи це добре? - судить не збираюсь, Муж говорить - дермо, 'друзі' - грім! Мов, чи можна ту гудить людину, Що дарує кохання усім? ГРІХ ДЛЯ УТІХ Якщо навчився ти любить - В цім світі будеш довго жить, Бо як казав колись Пророк: -Що де любов, то там і Бог! Видно, що Бог також любив, І в юні роки теж грішив, А як солідно постарів - Любов гріхом назвать велів. То хто ж, скажіть, обійде гріх, Де стільки зваби і утіх? 6.3.1990 р. ОТ ТАК СПРАВЕДЛИВІСТЬ! -От і вір у справедливість!- Раї мовив Ваня.- У одної грудоньки -, Ні на що і глянуть. А у цеї, тільки гляньте, Що інтриги плести? Так Господь вже постаравсь, Спробуй ще й піднести... 2.1.1992 р. ПОВНОЛУННЯ Як я хочу тобою поніжитись - Тим багатством твоєї краси, Що прикрила її ти маніжками Й заховала в квітчасті труси. Ой, ви миленькі, любенькі-любенькі, Що є краще від ваших очей, Що є краще як світяться грудоньки Повнолунням живих орхідей? Ой, ви Каті, Оксаночки, Людочки, Що є краще від вас і дібров? Як палають вогнем ваші грудоньки, Обіцяючи всім нам любов. 3.12.1997 р. ТИ ПОСМІХНИСЬ! Стань, зупинись, краса земна, Поглянь, яка весна красна. Цвіте черемуха, бузок, Ну підійди хоча б на крок. І ніжним поглядом очей Скажи мені одне - окей! Ти посміхнись, і привітайся, А потім йди, або віддайся! 21.6.1992 р. ЛЮБИ МЕНЕ! Люби мене - і твій я буду, Кохай мене - і я прийду, Навіть тоді, коли всі люди Будуть нашіптувать біду. Цілуй мене і я розквітну, Як в травні вишня у садку. Цілуй мене - хай заздрять люди... І я від тебе не піду. 20.6.1992 р. НЕ ЖДИ!