А листя падають...

Більше для вас оголить груди. Адже ніхто ще квітку влітку Не осудив, що та розквітла? Ти ж не осуджуєш гаї, Що там співають солов'ї? Як жінка груди оголила - Вона для тебе це зробила, Щоб ти дививсь і не дрімав, Щоб ти ту жінку - цілував. 5.10.2004 р. ГОРІХ Як весна біжить по полю Й там, де бджілочка гуде, Хто запізниться хоч трохи - Меду тим не попаде. А тому, моя кохана, Годі думати про гріх, Всеодно, комусь прийдеться Віддавати той горіх. І не слухай ти ні кого Все, що кажуть - чепуха, Бо всі люди на планеті Жить не можуть без гріха. А матусі і бабусі Хай згадають про той час, Як вони колись втікали Від своїх матусь до нас. І не слухай тих ніколи, Що своє вже віджили. Насолоджуйсь і кохайся, І живи, живи, живи!!! 21.11.1990 р. БЕЗ СЛІЗ Як на квіточку на тебе я дивлюсь. Я дивлюсь на тебе , люба, і боюсь. Сам не знаю, що віддав би за ту мить, Від думок яких, як гляну - Небо арфами гримить. Цілі дні сижу й міркую, що робить? Щоб тебе десь в ліс, чи в поле заманить. Може там серед дубочків, чи беріз Нам усе-таки удасться, Дорогесенька, без сліз? 28.10.1990 р. СКРИПКА Ну як ти на неї не глянеш, Ну як фонарі не вкладеш, Неначе баран на калину, На жіночку ту, що іде? Ну як ти по ній не протягнеш Очима, неначе смичком? І хто, скажіть, стать не захоче Як йде ця теличка - бичком? 30.3.1990 р. НЕ ПІДУ! Мабуть, таким я, мила, вдався - Хоч би й накликала біду, І хай би, навіть світ хитався, Поки не трахну - не піду. Я хлопець з тих, попереджаю: Якщо сказав, підем в кіно!- Якщо не вийдеш через двері - То заберу через вікно. І не люблю я малюватись, Як це малюються жінки, Бо як приходить час кохання, Ми всі - телички і бички. 25.3.1990 р. ПУСТОТА Зрозуміть я й сьогодні не можу, В чому істина, в чому вона? Витрачаєм на кожну корівку Море часу й ще більше вина. І усе це для того, щоб тільки Та корівка до тебе прийшла... А навіщо?- мене б запитали,- І чи варта ота пустота? 18.3.2004 р. КРАПЛІ ПОЧУТТЯ Чи варто так терзать себе, Що любиш ти його й мене? Адже ті краплі почуття - Вони й підтримують життя. Навіщо нам себе корить, Якщо родились ми любить, Хіба тебе любити гріх, Якщо кохаєш, навіть, всіх? І хай би знав - біду знайшов, Але однаково б прийшов. Бо все свій має час, кінець, Навіть - кінець. Видно, так треба було світу, Щоб ми любили Валю й Віту, Бо, щоб ми всі одну любили- З нас би сміялись і горили, Бо, щоб ми інших не кохали - Давно б вже всі повимирали, Як мамонти і динозаври, І втратили б свої всі лаври. Отож, кохайтесь і кохайтесь, І не лінуйтесь, і не кайтесь. Бо, де кохання - там і рай, Й про це ти завжди пам'ятай. 22.3.2003 р. ДЯДЬКО - ДЖМІЛЬ Тобі посміхнулась жінка - Тобі посміхнувся світ. Тобі прошептало щастя, Що ти вже у розцвіті літ. І ти вже не просто хлопчик, А справжній - Джміль. А жінка, з якою зустрівся - То вічний твій хміль. Якщо бути хочеш щасливим - Пий той хміль, І пам'ятай: ти - мужчина, Ти - дядько Джміль. 20.5.2003 р. НАЙКРАЩИЙ ТОВАРИШ Якщо мене колись не стане, Мої кохані, не ревіть! А краще ви візьміть по пляшці І в гай, де з вами був, підіть. І випийте за світлу душу, Та тільки не за упокій, Бо буду довго ще сміятись Я з вами в ліриці своїй. Та не забудьте пом'янути Ви того хлопця, що заснув, Який вподовж десятків років Найкращим вашим другом був. Що забував про сон, про спокій В любу хвилину ночі й дня, Бо ви ж для нього, вибачайте, Були ще більше, як рідня. Тому за нього випить варто! Й ви не відмовите мені, Бо не було б його у мене - То й з вас ніхто б не мав рідні. 20.5.1990 р. НЕ ЗАЛИШАЙ! Коли весна іде по полю