Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569-1999

Все змінилось у вересні 1939 р., коли польську державу було знищено нацистською Німеччиною та Радянським Союзом. Протягом наступних двох років територія Польщі та її населення залишалися під владою Гітлера та Сталіна. У 1939–1941 рр., поки були чинними умови пакту Молотова-Ріббентропа, більшість польських українців опинились під радянською владою, а більшість поляків — під нацистською. У червні 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз, окупувавши Галичину, Волинь та радянську Україну. Протягом наступних трьох років Польща була віддана на милість Гітлера. Хоча на окупованих Німеччиною східних територіях було створено Райхскомісаріат «Україна» до якого увійшла Волинь, Галичину було включено до Генерал-губернаторства (так називалась та частина Польщі, яка не була безпосередньо поглинута Райхом). У лютому 1943 р., після найтривалішої в історії битви, Паулюс не виконав наказ Гітлера й капітулював під Сталінградом. Навесні 1943 р. Червона армія розпочала свій наступ. Влітку 1944 р. Радянський Союз витіснив німців із України й наново накреслив польсько-український кордон. До весни 1945 р. вся територія та населення Польщі були в руках Сталіна. Таким чином, Галичина та Волинь пережили три окупації: радянську — 1939 р., нацистську — 1941 р., і знову радянську — 1944 р.

На кожному з її етапів Друга світова війна в Україні та Польщі була брутальнішою, ніж на Західному фронті. У 1939–1941 рр. радянські та нацистські окупанти зруйнували місцеві громади й депортували або знищили еліту Після 1941 р. німецькі солдати на Східному фронті отримали наказ «жити коштом окупованих земель» і їм нав'язувалась віра в те, що всі слов'яни — «нижчі люди''[270]. Східну кампанію 1941 р., на відміну від Західної кампанії 1940 р., зображали як війну з нижчими расами[271]. У 1941–1944 рр. німецька влада проводила політику Голокосту — часто на очах у місцевого населення, а інколи й за його допомоги. Після 1944 р. повернулась радянська влада, цього разу вже з новим завданням творення гомогенних національних просторів. Війна, окупація, голод, репресалії, депортації та геноцид визначили ті умови, за яких полякам та українцям випало жити чи померти протягом наступних шести довгих років.