Острови шторму та смутку. Гадюка
- Автор: Хоган Бекс
- Серия: Острови шторму та смутку #1
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: РІДНА МОВА
- ISBN: 978-966-917-551-9
- Переводчик: Віра Кошлата
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Острови шторму та смутку. Гадюка». Краткое содержание книги:
Однак головний Гадюка стає їй поперек шляху. Підступний і нещадний, він борознить океанські простори на кораблі, мародерствує і вбиває, лишаючи по собі тільки біль і страждання. У безкраїх океанських далях він — найнебезпечніший чоловік. І він — батько Мерріан. Її місія — захищати Острови. Та чи зуміє вона вистояти за них у бою, якщо доведеться пожертвувати своєю сім’єю, домівкою, коханим і, цілком імовірно, власним життям?
«Острови шторму та смутку» — епічний роман у жанрі фентезі з відважною героїнею, гострими дилемами і закрученим сюжетом!
— Він не дозволить так легко себе знайти, — відказує Ґрейс.
— Він надто могутній в океані, — підтверджую я. — Визнаю, раніше я була такої ж думки, як і ви, однак Ґрейс має слушність. Мій батько вміє робити «Діву» невидимою. І поки ми ловитимемо вітра в полі, залишивши Острови без захисту, він влаштує нову різанину.
— Ця ідея не нова, — пирхнув Енок. — Ми ж не сиділи тут, склавши ручки, чекаючи на тебе. Ми давно працюємо над цим планом. Об’єднавши сили, ми заженемо його, наче здобич, і ліквідуємо.
— Ви зазнаєте поразки, — мене дратує його зверхня манера.
Енок та його прибічники обурилися через такі слова.
Торін притьмом втручається, щоб послабити напругу.
— У такому разі, що ти пропонуєш? — запитує він, жестом просячи Енока дозволити мені висловитися.
— Він слабший на суші. Це зрівнює наші шанси.
— Його шанси все одно переважать, — Ґрейс налаштована песимістично.
Торін не зважає на її слова.
— А як ми заманимо його на сушу?
— Використайте мене як приманку!
Мені таки вдалося запропонувати дещо якраз до смаку радникам. Вони аж засяяли від перспективи ризикнути моїм життям.
— Ні! Це надто небезпечно! — протестує Торін.
— А що у війні — безпечно?! — від зневіри я аж вибухаю; дивлюся на кожного з них по колу. — Про мого батька ви нічого не знаєте. Зате я знаю все. Його жага покарати мене переважить будь-що, навіть його амбіції підкорити всі Східні Острови. Ця можливість засліпить його, а ви скористаєтеся нагодою.
— Ми не уявляємо, з ким маємо справу! — тепер проти моєї ідеї протестує жінка, яку звати Лора. — Вони — вправні вбивці, у рукопашнім бою у нас проти них нема шансів.
— Цілком імовірно. Проте це єдиний спосіб хоча б скористатися нагодою.
— Ваша Високосте, це ж самогубство! — вигукує Енок, розвернувшись до Торіна. — Ми роками б’ємося об стіну, думаючи, як позбутися цього божевільного, а ви справді хочете довіритися його дочці? Вона ж шпигунка! Це ясно, як білий день.
— Наважишся повторити? — Ґрейс гарчить йому на знак попередження.
— Він хоче вбити мене! — вигукую я Еноку. — Повірте, я хочу зупинити його навіть більше, ніж ви всі разом узяті.
— У чому річ? — запитує Енока Ґрейс. — Боїшся, що як тільки ми заманимо його на сушу, він прийде по твою голову?
— Досить! — вигукує Торін. — Ми не можемо вести міжусобицю! Гадюка — наш спільний ворог, — він повертається до мене, і на обличчі читається щире вибачення. — Однак зізнаюсь, мені не дуже кортить зіткнутися з ним на землі.
Мене розчаровує, що він проти, але я так просто не здамся.
— Заманіть його на П’ятий, там у нього мало козирів у руках. Нехай миша потрапить у мишоловку. Туманний Острів — ідеальне місце для засідки, він буде для нас найкращим покровом. Згодна, втрати неминучі, проте яка війна обходиться без них?
— Це самогубство! — протестує Енок.
— Гадаю, ми можемо піти на компроміс, — промовляє Торін. — Зараз Бронн із найкращими помічниками працює над кораблем, і ми зможемо розраховувати на нього. Він знає всі слабкі місця «Діви». Я пропоную почекати, доки він завершить, а тоді, згідно з планом, здійснимо атаку на воді — цього разу з вищими шансами на перемогу.
Радники Торіна пожвавилися, ми ж із Ґрейс мовчимо.
— Скільки це забере часу? — запитую я, обурена їхнім зволіканням. — Скільки ще Островів встигне зруйнувати мій батько? Гадаєте, він вдовольниться Четвертим?
Що стрімкіше зростав мій гнів, то дзвінкішою ставала тиша за круглим столом.
— Він розпочав з Четвертого, тому що знав — цей Острів має для мене значення. Якщо доведеться, він спалить їх усіх дощенту. Як ви цього не розумієте? Він всією душею прагне завдати мені болю, і щоразу, коли я від нього вислизаю, він навісніє й навісніє. Ми повинні зупинити його негайно.
— Тобі властива необачність Змії, — відгукується Лора.
— А ти — малодушна політиканка! — я вже не слідкую за своїми манерами.
— Пропоную проголосувати! — каже Торін, але його спроба охолодити запал знову провалюється.
— Я прийшла сюди не для того, щоб голосувати! — я майже кричу — моєму розчаруванню немає меж. — Я прошу вас допомогти, а не заважати!
Торін зітхає.
— Ми збираємо раду не задля пустих балачок, — сумно каже він. — Мій батько править, все міцніше стискаючи свого залізного кулака, приймає квапливі рішення, і поглянь, куди це все нас привело. Я не збираюся ступати на ті самі граблі. Тому ми голосуємо!