Гордівниця Злата
- Автор: Крюкова Тамара Шамильевна
- Серия: Злата(Крюкова) #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Ранок
- ISBN: 966-08-0362-1
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Гордівниця Злата». Краткое содержание книги:
Златі доведеться поневірятися з мандрівними артистами, пройти через підземелля гномів та їх магічну печеру, забути минуле й світ людей — аби знову знайти свого коханого й стати прекрасною та усім милою королевою. Усім — крім непокірної Чорної герцогині.
Чи зможе юна красуня захистити себе та своїх близьких від чорних чарів? Адже для цього їй доведеться осягнути таємниці Всесвіту та зуміти змінити себе…
Він усе ще не вірив у своє щастя й міцно пригортав наречену, ніби боявся, що варто відпустити її, і вона знову закам’яніє.
— Невже я так довго не приходила до тями? — ошелешено запитала Злата. — Адже ти тільки що надягнув мені обручку.
Вона поглянула на руку. Обручки не було.
— Ой, де ж вона? — засмутилася Злата.
— Не сумуй. Я замовлю для тебе новий перстень, — принц не зважився розповісти дівчині про її загадкове перетворення, подумавши, що сьогодні з неї і так вистачить потрясінь.
Звістка про дивне зцілення Злати швидко облетіла королівство. Люди, які знудьгувалися за веселощами, раділи, як ніколи. Усюди чувся сміх і жарти. Місто прикрасили гірлянди квітів і різнокольорові прапори. Столи, накриті просто на вулицях, ломилися від частувань, а площі перетворилися на танцмайданчики. Музиканти грали до глибокої ночі. Ось коли любителі потанцювати розважили душу!
Тим часом, принц, як і обіцяв, викликав найвправнішого ювеліра. Старий негайно з’явився на виклик. Не встиг юнак викласти своє прохання, як майстер сказав:
— Ваша Високосте, до мене дійшли чутки, що ви збираєтеся замовити нову обручку для принцеси Злати. У цьому немає необхідності. Я приніс те, що вам потрібно. Одного разу мені наснився перстень дивовижної краси, і відтоді я втратив спокій. Мені хотілося втілити сновидіння в життя. Я працював багато місяців, перш ніж зрозумів, що досяг мети. Мені здається, ця прикраса гідна незрівнянної принцеси.
Ювелір вручив Златі оксамитну коробочку. Дівчина відкрила кришку й зойкнула від здивування. Вона в житті не бачила нічого подібного. Перстень був зроблений у вигляді квітки, посипаної росою з найчистіших діамантів. Камені спалахували на світлі, начебто в них усередині горів таємний вогонь, і через це квітка була як жива.
Побачивши діаманти, принц сполотнів і поспішно сказав:
— Ні, ніяких діамантів! Вставте в обручку просте скельце, тільки щоб воно виглядало пристойно.
Ювелір у мовчазному подиві подивився на принца. Златі дуже сподобалася прикраса і було шкода розставатися з нею, але вона не сміла суперечити принцу. Дівчина зітхнула й смиренно промовила:
— Ти сердишся на мене за те, що я загубила колишній перстень? Що ж, ти правий. Не можна такій розтелепі дарувати дорогі речі.
Вона простягнула оксамитну коробочку ювеліру, але зненацька передумавши, сказала:
— Я тільки один разочок приміряю його.
Перш ніж принц устиг що-небудь зробити, Злата надягла перстень з діамантом на палець. На обличчі принца виразився такий невимовний жах, що дівчина мимоволі злякалася.
— О, я не хотіла брати його назовсім і не знала, що це так засмутить тебе, — вона поспішно зняла перстень і поклала назад.
У принца вирвалось полегшене зітхання.
«Чому я вселив собі, що усьому причиною був діамант в обручці?» — подумав він, а вголос вимовив:
— Я готовий подарувати тобі всі коштовності на світі, але мені здавалося, що ти уникаєш носити діаманти.
— Зовсім ні, — засміялася Злата, — просто ми жили небагато, і я не звикла до дорогих прикрас.
Чари розсіялися, і закляття гномів утратило силу.
Принц узяв з коробочки обручку й сам надягнув її на палець Злати, правда, при цьому він трохи забарився, але дівчина нічого не помітила.
У палаці знову запанувало щастя. На честь нової принцеси король улаштував грандіозний бал з феєрверком. Тільки юна герцогиня Агнеса не прийняла запрошення. Вона шаленіла, що бакалійниця знову стала в неї на дорозі.
«Стара відьма обдурила мене, але я її з-під землі дістану й змушу прибрати цю вискочку», — вирішила вона, засівши за книги з чорної магії.
У день бенкету Агнесі не сиділося вдома. Загорнувшись у чорний плащ, вона повільно проїхала повз королівський палац у кареті з заштореними вікнами. Веселощі були в самому розпалі. Усюди чулися музика й сміх.
— Що ж, веселися, поки можеш, — стиснувши кулаки, процідила крізь зуби Агнеса. — Настане час, і ти дізнаєшся, хто така Чорна герцогиня!
Кубок чарівника