Гордівниця Злата
- Автор: Крюкова Тамара Шамильевна
- Серия: Злата(Крюкова) #1
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Ранок
- ISBN: 966-08-0362-1
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Гордівниця Злата». Краткое содержание книги:
Златі доведеться поневірятися з мандрівними артистами, пройти через підземелля гномів та їх магічну печеру, забути минуле й світ людей — аби знову знайти свого коханого й стати прекрасною та усім милою королевою. Усім — крім непокірної Чорної герцогині.
Чи зможе юна красуня захистити себе та своїх близьких від чорних чарів? Адже для цього їй доведеться осягнути таємниці Всесвіту та зуміти змінити себе…
— Не зволікай. Викладай, що в тебе на думці! — нетерпляче зажадала герцогиня.
— Пам’ятаєш який сьогодні місяць? — замість відповіді запитала стара.
— Червень. То й що?
— Хлопчисько народився під знаком Близнюків. Ми не будемо викрадати королівського синка, а нагородимо його братиком. Замість одного принца стане два, — сказала Відьма.
— Два принци?! Ти жартуєш?! — фиркнула герцогиня.
— Анітрохи. Коли ти згодна, то чаклунством я створю двійника хлопчиська. Він стане твоїм другим я. Хитрістю ми доможемося, щоб він успадкував престол, а це значить, що на трон сядеш ти.
Уперше за останній час обличчям герцогині пробігла тінь посмішки.
— Мабуть, варто ризикнути. Так чого ж ти чекаєш? Де твій двійник? Мені кортить на нього поглянути.
— Ти не зрозуміла, любонько. Щоб з’явився двійник, ти повинна зникнути, — сказала стара, не моргаючи витріщившись на молоду жінку.
— Що?! То ти наді мною знущаєшся, стара крутійко! — ледь не задихнулася від обурення Агнеса.
— Зовсім ні, — лагідно заперечила відьма й пояснила: — Чаклунством я можу створити лише точну копію хлопчиська, а щоб оживити його, треба вдихнути в тіло душу. Справжню людську душу! Агнеса зникне, але ти відродишся знову у вигляді хлопчиська й почнеш життя з дитинства. Ти забудеш, що була герцогинею, але твої почуття залишаться колишніми. Ти зможеш помститися та зайняти трон. Ну що, згодна?
Агнеса мовчала, не в змозі дати відповідь на це нелегке запитання. Може, краще не ризикувати? У неї є багатство, молодість, краса. Хто знає, що чекає її на шляху перетворення? Вона вже хотіла відмовитися від божевільного плану, як раптом згадала, що на троні сидить суперниця. Ненависть з новою силою піднялася в ній, і вона, підкоряючись сліпому бажанню помститися, випалила:
— Так, я згодна.
Пролунав мелодійний бій годинника на головній вежі замку, як попередження, що червнева ніч коротка.
— От і прекрасно. А тепер треба поспішати. Часу нам відпущено лише до світанку, — заметушилася Відьма і, змахнувши руками, продекламувала:
Тієї ж миті стіна заколихалася, як потривожений вир. По ній пішли брижі, а коли все заспокоїлося, герцогиня побачила, що трюмо зі спальні дивним чином перекочувало в потаємну кімнату. Не встигла вона здивуватися, як Віщунка, чіпко вхопивши її під лікоть, повернула обличчям до дзеркала й зашепотіла:
— А тепер дивись, та уважніше. У тебе буде лише одна мить, щоб побачити, ким ти станеш.
Відьма, бурмочучи заклинання, закрутилася по кімнаті. Шлейф її спідниці мотилявся з боку в бік, як лисячий хвіст. Полум’я свічок у канделябрах затремтіло й згасло, але в кімнаті не стало темніше, тому що дзеркало висвітлилося зсередини. У ньому Агнеса побачила себе, але не в нічній сорочці посеред потаємної кімнати, а в бальній сукні в центрі яскраво освітленого залу. До неї долинули звуки оркестру. Герцогиня прислухалася. Музика лунала все ближче й виразніше. Раптом у ній стали прориватися фальшиві нотки. Чим голосніше грав оркестр, тим сильніше мелодія збивалася з ритму, поки не переросла в оглушливу какофонію. Агнеса хотіла заткнути вуха, але тіло її закам’яніло, і вона не могла поворухнутися.
Знову почувся бій курантів. Відьма швидше закружляла в божевільному танці. Агнесу пройняв біль. Бальне вбрання красуні в дзеркалі стало в мить чорним, як темна ніч. Герцогиню охопив панічний страх. Вона хотіла припинити чаклунський танець відьми, але шляху до відступу не було. Нерухома й оніміла, вона чекала на свою долю.
Музика стихла так само раптово, як і почалася. Страх відпустив Агнесу й невидимі пута спали з неї. Дзеркальна гладінь затягнулася серпанком, і відображення зблякло. Агнеса хотіла змахнути завісу, як раптом помітила, що рука її стала напівпрозорою. Герцогиня мимоволі відірвала погляд від дзеркала і, перевівши на себе, побачила, що стала схожою на примару. Але вона не здивувалася та не злякалася. Їй не було ні боязко, ні боляче. У її душі оселилася порожнеча. Поступово відображення в дзеркалі потьмяніло й зникло. Знову голосно пробив годинник. Відьма обірвала танець. Останнє, що Агнеса побачила в дзеркалі, було немовля.
Тієї ж миті пролунав плач новонародженого. Дзеркало тріснуло, і з нього вирвалася вогненна куля. Чорнильну темряву ночі пронизав спалах. Над замком згустилася зловісна хмара. Блискавки вогненними мечами розпороли небо. Міцні кам’яні стіни затремтіли, як картонні. Скло задеренькотіло у вікнах.