Голубий Птах, названий син ірокезів
- Автор: Юрген Анна
- Год: 1959
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: Л. Андрєєва
- Жанр: Приключения про индейцев
Электронная книга - «Голубий Птах, названий син ірокезів». Краткое содержание книги:
… XVIII століття. Між англійцями і французами точиться боротьба за панування в
Північній Америці. Все далі в ліси відходять індійці — корінне населення країни.
Герой повісті, Георг — син білого поселенця, — потрапляє в полон до індійців, які
всиновляють його. Голубий Птах — так назвали хлопця нові батьки — пізнає життя
червоношкірих людей, про яких білі завойовники говорили тільки зневажливо. Він бачить, що
індійці не заслуговують такої зневаги. Голубий Птах полюбив своїх нових батьків, зжився з
індійцями. Знову потрапивши в середовище білих поселенців, він не може примиритися з їх
хижацькими прагненнями, користолюбством, з усім їх життям, сповненим ненависті і
нетерпимості до людей іншої раси. І хлопець назавжди повертається туди, де він знайшов свій
справжній дім, — до індійців.
Автор цієї книжки — Анна Юрген, сучасна німецька письменниця (НДР) — працюючи над
повістю, спиралася на історичні факти.
Цей захоплюючий правдивий твір з задоволенням прочитають і діти і дорослі.
В Радянському Союзі повість «Голубий Птах» видається вперше.
Індійські племена, витіснені в долину Огайо, добре знали і розрізняли своїх ворогів. Вони знали, що французи — це зовсім інша нація, ніж англійці, яких називали червоними мундирами (англійські солдати носили червоні мундири).
Вирізняли індійці і ще одну групу європейців — прикордонників, яких вони називали Довгими Ножами, бо ті носили на поясі довгі кинджали. Прикордонники були передовим загоном завойовників.
Ці грубі, жорстокі люди будували свої рублені хати у глухій місцевості, вирубували довкола ліси, вирощували трохи маїсу і жили з полювання.
Як тільки наступна хвиля переселенців наближалася до них, прикордонники забиралися ще глибше в глушину і там засновували нові селища. Прикордонники вважали, що індійці це тільки «зайва наволоч», яку безкарно дозволялося знищувати. Жахливі, криваві злодіяння почали ці люди, а індійці, обороняючись, відплачували їм тим же. Правда, перевага завжди лишалася на боці прикордонників, бо вони могли спиратися на укріплені форти, де були військові гарнізони.
Ось таку хаотичну картину становила собою долина Огайо, коли в 1755 році почалася боротьба між французами і англійцями за панування у Північній Америці. Між Огайо і озером Ері жили рештки витіснених білими індійських племен. А на хребтах Аллеганів уже стояли Довгі Ножі, число яких весь час зростало за рахунок нових поселенців, що напирали з низовини та узбережжя. На півночі — на річці Св. Лаврентія в Канаді — були французи. Вони просунулися з своїми укріпленнями аж до озера Ері (Преск Іль) і навіть далі на південь, у долину Огайо (Дю Кесн).
Англійці та французи роками боролися за великий континент.
Зрештою французи зазнали поразки, і вся Північна Америка стала англійською.
Про індійців, яким належала земля, ніхто не дбав. Вони служили обом сторонам як союзники. Ірокези були схильні до англійців, а всі інші племена приєдналися до французів. Лише незначна частина червоношкірих розуміла, що обидві сторони використовують їх і що суперечності серед корінного населення ведуть до їх загибелі.
Анна Юрген
В 1959 РОЦІ В СЕРІЇ «БІБЛІОТЕКА ПРИГОД ТА НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ» ВИХОДЯТЬ ТАКІ КНИГИ:
Бомбар А. — Один в океані.
Бузько Д. — Кришталевий край.
Владно В. — Сивий капітан.
ДашкієвМ. — Загибель Уранії.
Касумов І., Сеїдбейлі Г. — На далеких берегах.
Сабатхні Р. — Одіссея капітана Блада.
Фідлер А. — Оріноко.
Чернишев С. — Вітряк.