Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Наскільки легко прослуховуються мобільні телефони?
Він повільно поклав мобільний телефон поряд із стаціонарним і роззирнувся.
Я маю справу з професіоналом. Наскільки важко поставити на прослушку квартиру?
Він знову сів за кухонний стіл.
Поглянув на сумку з комп’ютером.
Наскільки важко увійти до чужої електронної пошти? Лісбет Саландер робить це за п’ять хвилин.
Мікаель довго думав, перш ніж знову підійти до телефону і подзвонити сестрі в Ґетеборг. У розмові він ретельно підбирав формулювання.
— Привіт… як твої справи?
— Все гаразд, Мікке.
— Розкажи, що сталося з тієї миті, як ти прийшла до Сальгренської лікарні, і до нападу.
Звіт про події дня забрав у неї десять хвилин. Мікаель не обговорював з нею деталі її розповіді, лише часом уставляв питання, поки вирішив, що досить. Він грав роль стурбованого брата, а його мозок тим часом вибудовував чітку схему подій.
О пів на п’яту Анніка вирішила залишитися в Ґетеборзі, подзвонила по мобільному телефону подрузі й отримала адресу і дверний код. Грабіжник чекав на неї на сходах рівно о шостій годині.
Її мобільний телефон прослуховували. Це єдиний можливий варіант.
Значить, його власний телефон теж прослуховують, інакше їх противники були б непроторенними ідіотами.
— Але вони забрали папку з матеріалами про Залаченка, — повторила Анніка.
Мікаель трохи повагався. Той, хто викрав у нього папку, знає, що її викрадено, а з його боку буде цілком природно розповісти про це Анніці Джанніні по телефону.
— Мою теж, — сказав він.
— Що?
Він пояснив, що, прибігши додому, не знайшов на кухонному столі синьої папки.
— Гаразд, — похмурим голосом промовив Мікаель. — Це катастрофа. Папки Залаченка більше немає. А вона ж була найважливішим доказом.
— Мікке… мені дуже шкода.
— Мені теж, — сказав Мікаель. — Дідько! Але це не твоя провина. Мені слід було дати розголос звіту того ж дня, як я його отримав.
— Що нам тепер робити?
— Не знаю. Це гірше, що могло статися. Тепер усі наші плани підуть шкереберть. У нас немає абсолютно жодних доказів проти Бйорка і Телебор’яна.
Вони поговорили ще дві хвилини, і Мікаель став прощатися.
— Я хочу, аби ти завтра ж повернулася до Стокгольма, — сказав він.
— Вибач. Мені необхідно зустрітися із Саландер.
— Зустрінься з нею вранці і приїзди у другій половині дня. Нам треба сісти і подумати, що ми будемо робити.
Закінчивши розмову, Мікаель залишився сидіти на дивані, дивлячись прямо перед собою. Потім його обличчя осяяла посмішка. Той, хто їх слухав, тепер знає, що «Міленіум» утратив звіт Бйорка від 1991 року і листування між Бйорком і доктором Петером Телебор’яном, а вони з Аннікою — у відчаї.
Вивчаючи минулої ночі історію Служби державної безпеки, Мікаель усвідомив, що в основі будь-якої шпигунської діяльності лежить дезінформація. А він щойно запустив дезінформацію, яка в перспективі може виявитися для них надзвичайно корисною.
Він відкрив сумку для ноутбука і дістав копію, яку зробив для Драґана Арманського, але ще не встиг передати. Тепер це єдиний примірник, що залишився. Втрачати його Мікаель не мав наміру — навпаки, він збирався негайно зняти з нього щонайменше п’ять копій і розподілити їх по надійних місцях.
Потім він поглянув на годинник і зателефонував до редакції «Міленіуму». Малін Ерікссон була ще на місці, але вже збиралася йти додому.
— Чому ти так поспішно зник?
— Будь ласка, почекай ще трохи. Я зараз повернуся, і мені обов’язково треба дещо з тобою обговорити до того, як ти підеш.
Йому вже кілька тижнів не вдавалося попрати, і всі його сорочки лежали в кошику для брудної білизни. Крім останньої копії звіту Бйорка він узяв із собою бритву і «Боротьбу за владу над СЕПО», потім дійшов до магазину «Дрессманн», де купив чотири сорочки, дві пари брюк і десять пар трусів, і, забравши одяг, подався до редакції. Малін Ерікссон почекала, поки він нашвидку прийме душ, і поцікавилася, що відбувається.
— Хтось забрався до мене в квартиру і викрав звіт про Залаченка. У Ґетеборзі хтось напав на Анніку і поцупив її примірник. У мене є доказ того, що її телефон прослуховується, і, значить, швидше за все, мій телефон, а можливо, і твій, і всі телефони «Міленіуму» поставлені на прослушку. Підозрюю, що коли хтось узяв на себе клопіт залізти до мене в квартиру, йому було б нерозумно не скористатися нагодою і не встановити там апаратуру для прослуховування.