Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3
- Автор: Подгорная Лариса
- Серия: Пригоди Марка Шведа #3
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-966-948-282-2
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3». Краткое содержание книги:
Нові небезпечні випробування чекають і на Марка Шведа. Тепер волею долі він — спеціальний агент МІ-6 і разом із молодим британським журналістом Яном Флемінгом має виконати таємні, сповнені небезпеки місії у Харбіні й совєцькій Москві… Однак і під чужим прапором Марко залишається лицарем Таємного Українського Легіону. Повернути вкрадену історію свого народу, розгадати таємницю свого роду і не загубити при цьому подарованого йому долею кохання непросто, бо ворог той самий і так само жорстокий. Він усюди: на Далекому Сході, у Москві і навіть у Лондоні.
Чергові пригоди українського «Джеймса Бонда», Марка Шведа, що розгортаються на історичному тлі 30-х років XX століття, майстерно виписаному авторкою Лорою Підгірною, вражають своєю реалістичністю і драматизмом.
Небезпеки, таємниці, кохання… А головне — українська історія, невивчені і незасвоєні уроки якої можуть відгукнутися для сучасників дуже болючими наслідками.
Так ось чим насправді займалося «Історічєскоє Православное Палєстінскоє общество» — грабувало Україну! Розшукувало безцінні артефакти, грабувало древні кургани, викрадало кістки давніх князів…
Московські царі вперто і послідовно переписували історію Київської Русі на свій лад і для цього їм були потрібні підтвердження їхньої брехні, її офіційна легалізація — артефакти і кістки київських державців!
Ось що зберігалося в ящиках під емблемою «Історічєского Православного Палєстінского общества»! Історія й державність України!
Марко на якусь мить завмер… У голові із шаленою швидкістю вирували думки.
Як це врятувати? Як вивезти? Зрештою, КУДИ?
Кому належатимуть усі ці безцінні скарби, як не совєтам? Вони осядуть у Москві як доказ первісності та вищості осоружної Московії, або ж будуть продані за безцінь закордоном, як і багато інших дорогоцінних речей з українських храмів і приватних колекцій?
І навіть якщо б йому вдалося якимось дивом доправити усе це до Британії… Як можна повернути ці багатства народу країни, якої більше не існує?
Певно, одразу після більшовицького перевороту ці ящики готувалися до вивозу за кордон.
Можливо, вони мандрували разом із Колчаком у «золотому вагоні», Сибіром, а потім разом із залишками білогвардійського спротиву Далеким Сходом, поки не опинилися тут…
КВЖД була досить зручним, безпечним та улюбленим способом перевозити контрабанду, тож нічого дивного, що ящики із безцінним вмістом могли безпечно бути доправлені сюди й осіли у Харбіні, — місті, яке зберігало так званий нейтралітет і приймало усіх…
Вочевидь, чекістам вдалося перехопити ці скарби; можливо навіть, вони відслідковували їхнє переміщення і тепер лише чекали слушної нагоди повернути їх у Москву…
Від думок голова пішла обертом.
— Сибілло… — нарешті він озвався до своєї супутниці. — У тебе знайдеться кілька надійних людей? Усе це потрібно вивезти звідси…
Вона розгублено дивилася на нього.
— Куди? — проказала невпевнено. — Куди ти вивезеш ці ящики?
— Я знайду місце! — відповів Швед. — Зможеш привести кілька твоїх мордоворотів? Нехай виносять усе у двір… я знайду транспорт… Нехай вантажать…
Сибілла Чеддерс сплеснула руками.
— Ну, знаєш… Алексе, ти втратив глузд! Ти не чув, що я тобі казала? Сюди мають прибути Воскресенська з чекістами! У нас немає часу! Тобто ЗОВСІМ!
Нам самим треба рятувати свої життя, якщо, звісно, твоє являє для тебе хоч якусь цінність! Облиш ці ящики, любий, і що там у них є! Нам треба забиратися звідси!
— Роби, що я кажу! — гаркнув Швед, ховаючи папки з документами на Семпілла собі за пояс. — Клич своїх бодігартів!
Сибіллу пересмикнуло, але вона більше нічого не сказала. Зацокала підборами у напрямку виходу, до сходів….
Марко втер рукою спітніле обличчя. Він зрозумів, що дав маху, не сказавши нічого Флемінгу, не попередивши Морланда… Усе ця авантюра могла геть погано завершитися… Але ж погано могло все завершитися і в Тарноруді! Чи не так? Для нього усе могло завершитися кожного разу, коли він був на краю прірви, на межі життя і смерті!
А може, саме для цього часу його Господь і зберігав, аби він зумів врятувати безцінні скарби своєї нації, символи самого факту існування її державності?
Угорі, на сходах, почувся шум кроків.
Боковим зором Марко угледів двох чоловіків, що спускалися згори у підвал, до нього…
— Хлопці, йдіть сюди… Маємо трохи роботи… — гукнув Марко, не обертаючись.
Якщо Сибілла не геть дурна, то, певно, уже усвідомила, що її акції безумовно зростуть в очах тих, хто прийматиме рішення щодо її подальшої долі…
Що він робитиме з нею далі? Доправить до Лондона, а там нехай із нею бавляться у МІ-6. Він чув, у С.І.С. люблять, щоб усе бодай мало вигляд пристойності, тож за подальшу долю леді Чеддерс хвилюватися не потрібно… В обмін на її свідчення проти Семпілла їй забезпечать непогане утримання та можливість почати життя з чистого аркуша… Для колишньої каторжанки, проститутки та пособниці ВНК такий поворот долі — просто манна небесна.
Тільки б устигнути усе це… Він зрозумів більше інтуїтивно, ніж свідомо, і кинувся убік.
Куля пролетіла майже поряд і впилася у стінку дерев’яного ящика.
— Чо-о-орт… — вилаявся Швед.
Він вихопив револьвер і вистрелив у відповідь. Один із тих, хто увійшов, гепнувся на підлогу.
Марко перебіг далі, за ящики і визирнув, щоб зрозуміти, що відбувається.
Услід за двома увійшло ще двоє…