Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3
- Автор: Подгорная Лариса
- Серия: Пригоди Марка Шведа #3
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-966-948-282-2
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3». Краткое содержание книги:
Нові небезпечні випробування чекають і на Марка Шведа. Тепер волею долі він — спеціальний агент МІ-6 і разом із молодим британським журналістом Яном Флемінгом має виконати таємні, сповнені небезпеки місії у Харбіні й совєцькій Москві… Однак і під чужим прапором Марко залишається лицарем Таємного Українського Легіону. Повернути вкрадену історію свого народу, розгадати таємницю свого роду і не загубити при цьому подарованого йому долею кохання непросто, бо ворог той самий і так само жорстокий. Він усюди: на Далекому Сході, у Москві і навіть у Лондоні.
Чергові пригоди українського «Джеймса Бонда», Марка Шведа, що розгортаються на історичному тлі 30-х років XX століття, майстерно виписаному авторкою Лорою Підгірною, вражають своєю реалістичністю і драматизмом.
Небезпеки, таємниці, кохання… А головне — українська історія, невивчені і незасвоєні уроки якої можуть відгукнутися для сучасників дуже болючими наслідками.
Зрештою, коли і цього виявилося замало, адепти московської вищості за наказом своїх імператорів та імператриць без докорів сумління узялися переписувати історію, власне, самої Московії, фальшуючи на папері історичні події, вигадували неіснуючих «святих» князів та потужні битви, які ніколи не відбувалися або ж не мали жодного визначального значення у тогочасній світовій політиці. Усіляко применшували Україну, зовучи її «Малоросією», цеглина за цеглиною зводили вони на місці ординського улусу вражаючу псевдоісторію непохитного «Третього Рима».
Ось чиї справи продовжувало «Історічєскоє Православное Палестінскоє общество»!
— Сибілло, я хотів би подивитися, що там у них всередині, — безапеляційно заявив Швед.
Вона знітилася і похитала головою.
— Алексе… не треба! Часу зовсім немає… Нам треба йти звідси, а не роздивлятися вміст якихось дурних коробок… Чи ти хочеш, щоб Воскресенська зі своїми головорізами нас погубила?
— Зачекай! — він роззирнувся, шукаючи поглядом підходящу річ, аби відкрити один із тих ящиків. — Я мушу подивитися, що у них!
Сибілла безпомічно розвела руками, а він у сусідньому кутку угледів старі стільці з відламаними ніжками, які сюди знесли згори, із зали.
Діючи такою дерев’яною ніжкою стільця як важелем він, напевно, зумів би відчинити кришку ящика і зазирнути всередину!
Зробити це виявилося важче, ніж він гадав. Швед напружився і натиснув сильніше. Одна із дощок піддалася, тріснувши якраз посередині. Марко відкинув її убік. Зламав ще одну, а далі обережно зсередини відкрив кришку.
Вміст ящика був прикритий темною пеленою, прикрашеною такою ж емблемою. А під нею — ретельно загорнуті у м’яку тканину книги…
Марко підніс до очей важкий фоліант. Тут були старовинні книги, написані русинською, себто давнішньою українською мовою. Такою розмовляли козаки…
Мабуть, і його славний предок, Марко Вишневецький, про якого пошепки йому розповідав у дитинстві тато…
«Учительське Євангеліє» Транквіліона-Ставровецького, «Катихізис» Лаврентія Зизанія-Тустанського, «Остромирове Євангеліє», переписи й історичні книги українською мовою… Десятки книг!
Марко з подивом перегортав пожовклі сторінки, намагаючись зрозуміти значення своєї знахідки.
Взявся відкривати наступний ящик… і остовпів від подиву! Таке йому уже довелося побачити одного разу… у кам’яному сховку турецької криниці під Тарнорудою.
Ніколи не думав, що доведеться знову відчути у грудях той трепет… Знову відчути себе графом Монте-Крісто, що вдруге потрапив у таємну печеру, наповнену незліченними скарбами! О, таке відчути знову… побачити, торкнутися руками… Та він справді щасливець!
Те, що відкрилося під темною пеленою другого ящика, було ретельно загорнутими у тканину важкими чашами, майстерно прикрашеними дивовижними рослинними орнаментами та зображеннями чудернацької звірини; пекторалі і чеканні браслети, різьблені руків’я старовинних мечів… Потьмяніле від часу сколотське золото із древніх курганів! Ось що то було!
Третій ящик піддався легко… У ньому знаходилися згортки різноманітних розмірів…
Незважаючи на протести Сибілли, він розгорнув один із них і мало не впустив від несподіванки… У його руках був посірілий від часу людський череп. У дірках-очницях зяяла порожнеча…
В іншому згортку були кістки — мабуть, стегнові… У ще одному — кілька залишків поламаних ребер…
«Прахъ кн…я Вс…да……го, Чернигову изъяты…
18.7…»
Господи святий! ЩО ЦЕ???
Взявся відчиняти ще один ящик…
У ньому, загорнуті у тонкий оксамит, лежали ручні срібні і золоті хрести, прикрашені діамантами та дорогоцінними каменями, загорнуті у щільний пергамент козацькі перначі та булави… На самому дні лежала золочена дарохранительниця, а у ній — безцінна митра з чистого золота, всипана перлами і самоцвітами!
Окремо, загорнута у шматок льону і перекладена пучками шерсті, лежала знята з ікони чеканна риза, інкрустована сапфірами…
Марко поглянув на інші ящики… і усе зрозумів! Зрозумів, що то за книги і скарби у ящиках під дивною емблемою… Чий прах потривожив він, торкнувшись рукою…