Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Хенрі Кортес задумливо оглянувся, почухав у вусі і відзначив, що колеги-журналісти записують так само гарячково, як і він.
Коли Гуннар Бйорк почув по радіо про постріли в Сальгренській лікарні, його охопив майже панічний страх. Болі в спині різко загострилися.
Більше години він просидів у нерішучості, потім підняв слухавку і спробував зателефонувати своєму давньому патрону Еверту Гульберґу в Лахольм. Йому ніхто не відповів.
Послухавши новини, Бйорк довідався в загальних рисах приблизно те саме, про що говорилося на прес-конференції поліції: Залаченка застрелив сімдесятивосьмилітній борець з властями.
Боже. Сімдесят вісім років!
Він знову спробував зателефонувати Еверту Гульберґу — і знову безрезультатно.
Під кінець паніка і хвилювання взяли гору. Залишатися в чужому будинку в Смодаларьо він більше не міг. Він почував себе беззахисним, обложеним з усіх боків, йому потрібний був час, щоб подумати. Бйорк склав у сумку одяг, болезаспокійливі ліки і туалетне приладдя. Використовувати свій телефон йому не хотілося, тому він доплентався до телефону-автомата біля продовольчої крамниці, зателефонував у Ландсурт і забронював на два тижні кімнату в старому лоцманському будинку. Ландсурт був на краю світу, і мало кому спаде на думку шукати його там.
Бйорк покосився на наручний годинник. Треба було квапитися, щоб устигнути на останній пором, і він пішов додому так поспішно, як дозволяла скута болем спина. Вдома Бйорк пройшов прямо в кухню і перевірив, чи вимкнена кавоварка, потім попрямував у передпокій по сумку. По дорозі він кинув погляд у вітальню і здивовано зупинився.
Спочатку він навіть не зрозумів, що перед ним.
Люстра якимсь таємничим чином покинула своє місце під стелею і опинилася на журнальному столику. Натомість на гачку під стелею висіла вірьовка із зашморгом, спускаючись прямо до стільця, який зазвичай стояв на кухні.
Бйорк, нічого не розуміючи, поглянув на зашморг.
Потім він почув позаду себе якийсь рух, і ноги перестали його слухатися.
Він повільно обернувся.
Перед ним стояли двоє чоловіків років тридцяти п’яти. Бйорк відзначив, що у них південноєвропейські обличчя. Він навіть не встиг зреагувати, коли вони м’яко схопили його під пахвами, підняли і понесли спиною вперед до стільця. Він слабо спробував вирватися, але тут же гострий біль пронизав йому спину, і він затих. Коли його піднімали на стілець, він уже майже нічого не усвідомлював.
Юнаса Сандберґа супроводжував сорокадев’ятилітній чоловік, що мав кличку Фалун і замолоду був професійним зломщиком, а згодом перекваліфікувався в слюсаря, фахівця із замків. У 1986 році Ханс фон Роттінґер якось залучив Фалуна до операції, в якій потрібно було зламати двері керівника якогось анархістського об’єднання, і відтоді його періодично наймали аж до середини 90-х років, коли подібні операції припинилися. Поновив з ним стосунки Фредрік Клінтон, запропонувавши рано-вранці Фалуну завдання і десять тисяч крон за десятихвилинну роботу. Правда, з Фалуна було взято обіцянку нічого не красти з квартири, що була місцем проведення операції; відвертим криміналом «Секція» все-таки не займалася.
Кого саме представляв Клінтон, Фалун не знав, але припускав, що йдеться про якусь силову структуру. Адже він читав Гійу[18] і тому розпитувати ні про що не став. Після стількох років мовчання з боку працедавця було приємно знову відчути себе потрібним.
Його робота полягала всього лише в тому, щоб відчинити двері. Він був експертом зі злому приміщень і мав при собі пістолет-відмичку, проте із замком квартири Мікаеля Блумквіста йому довелося повозитися п'ять хвилин. Потім Фалун залишився чекати на сходах, а Юнас Сандберґ переступив через поріг.
— Я в квартирі, — сказав Сандберґ у мікрофон, прикріплений до вуха.
— Чудово, — відгукнувся у нього в навушнику Фредрік Клінтон. — Працюй спокійно і обережно. Опиши, що ти бачиш.
— Я в холі: праворуч гардероб і полиця для капелюхів, ліворуч ванна. Квартира складається з однієї величезної кімнати, приблизно п’ятдесят квадратних метрів. Праворуч маленька кухня з барною стійкою.
— Там є який-небудь робочий стіл або…
— Схоже, він працює за кухонним столом або на дивані у вітальні… почекайте.
Клінтон почекав.
— Так. На кухонному столі лежить папка із звітом Бйорка. Схоже, це оригінал.
— Чудово. На столі є щось іще цікаве?
— Книжки. Мемуари П. Р. Вінґе. «Боротьба за владу над СЕПО» Еріка Маґнуссона. З півдесятка подібних книжок.
— А комп’ютер?
18
Ян Гійу (нар. 1944 р.) — відомий шведський письменник, автор, зокрема, кількох популярних шпигунських і детективних романів.