Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3
- Автор: Подгорная Лариса
- Серия: Пригоди Марка Шведа #3
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 978-966-948-282-2
- Жанр: Исторические детективы
Электронная книга - «Під чужим прапором. Пригоди Марка Шведа. Книга 3». Краткое содержание книги:
Нові небезпечні випробування чекають і на Марка Шведа. Тепер волею долі він — спеціальний агент МІ-6 і разом із молодим британським журналістом Яном Флемінгом має виконати таємні, сповнені небезпеки місії у Харбіні й совєцькій Москві… Однак і під чужим прапором Марко залишається лицарем Таємного Українського Легіону. Повернути вкрадену історію свого народу, розгадати таємницю свого роду і не загубити при цьому подарованого йому долею кохання непросто, бо ворог той самий і так само жорстокий. Він усюди: на Далекому Сході, у Москві і навіть у Лондоні.
Чергові пригоди українського «Джеймса Бонда», Марка Шведа, що розгортаються на історичному тлі 30-х років XX століття, майстерно виписаному авторкою Лорою Підгірною, вражають своєю реалістичністю і драматизмом.
Небезпеки, таємниці, кохання… А головне — українська історія, невивчені і незасвоєні уроки якої можуть відгукнутися для сучасників дуже болючими наслідками.
Маска з білил захищала її від поглядів, від минулого, адже у Харбіні (після остаточної перемоги більшовиків на Далекому Сході) росіян осіло чимало — військових, колишніх жандармів і суддів, тих, хто міг би упізнати її, навідавшись до клубу леді Чеддерс.
Маска з білил стала її обличчям, а легенда про таємничу леді Сибіллу Чеддерс, наполовину англійку, наполовину японку, як гадали її гості, ширилася усім Далеким Сходом…
Вона культивувала ту легенду як могла. Ходила у кімоно і вишуканих сукнях, вимащувала білилами обличчя і руки, запровадила раз на місяць ніч кохання, аби не почуватися так боляче і самотньо…
Зрештою, спробувала кокаїн. Він притлумлював біль, породжував відчуття ейфорії, допомагав їй відчувати себе іще більш жаданою та прекрасною…
Її життя повільно і впевнено котилося у прірву… якби раптом, одного дня у її борделі не з’явився цей красень-англієць… Алекс Мак-Міллан, журналіст, справжній британський джентльмен…
Її нова й остання надія врятувати душу і тіло із цього харбінського пекла…
— Твоя історія вражає, Сибілло… — стримано мовив Марко, коли оповідь леді Чеддерс добігла кінця. — Я розумію, якою мукою для тебе стала подібна залежність від чекістів… Але усе, що ти розповіла мені… ще більше насторожує, — гмикнув Швед. — Зрозумій мене правильно… Я не ханжа, але… ти спала із Шубертом, щоб за наказом ВНК підібратися до лорда Семпілла. Спала з лордом Семпіллом, аби за вказівкою ОДПУ дізнаватися про його плани та співпрацю з Японією… Голова йде обертом! — Марко розвів руками. — Де гарантія, що сьогодні твої сльози, твої почуття до мене справжні, а не за вказівкою ОДПУ?
— О, повір мені, Алексе! Повір!
— Повірив би, якби ти не була під кокаїном, — тихо мовив він. — Якби ти справді розповіла мені усю правду…
— Я розповіла усю правду! Усе, як було… — збліднувши, відповіла вона.
— Крім одного, — похитав головою Марко. — Сибілло… покажи мені свої руки.
Вона здивовано підвела на нього погляд.
— Руки?
— Так… Кисті рук.
— Ти справді хочеш це побачити?
— Так, Соню, хочу…
Вона вже навіть не дивувалася… Повільно стягнула рукавички і взялася розщібати манжети. Підняла важку, розшиту бісером тканину й оголила потворні шрами, що оперізували її тонкі зап’ястки червоним кільцем.
— Ось… Ти хотів побачити… Маєш. А тепер, Алексе, краще їдьмо звідси! Просто зараз! Врятуй себе! І мене також… Саме Зоя Воскресенська наказала мені зробити усе, щоб цієї ночі ти був у мене. Вони хочуть захопити тебе зненацька. Не знаю вже, що у них на розумі — змусити тебе працювати на совєти чи просто застрелити…
Сибілла знесилено опустилася в крісло.
Швед зрозумів — або зараз, або ніколи. І, мабуть, це і є та мить, задля якої, власне, він і приїхав сюди і яку так старанно готував. Найслушніша мить, щоб схилити Соню Ейзерманн, коханку лорда Вільяма Семпілла Сибіллу Чеддерс до співпраці з британською розвідкою. Вона налякана, розгублена, збентежена і, чорти б її ухопили, закохана у нього… Треба просто усе якомога м’якше подати, щоб не злякати її.
Чорт, як він ненавидить такі ситуації!
— Ти маєш мені вірити! Я кохаю тебе… Алексе! — вигукнула вона з болем у голосі. — Я закохалася у тебе з першого погляду… Щойно побачила тоді, у клубі! Пам’ятаєш? Коли ти уперше прийшов із Флемінгом… Я кохаю тебе! Цього достатньо, щоб я не підкорялася їхнім наказам. Інакше хіба ж я б не виконала вказівки Воскресенської, не заманила тебе у пастку? Хіба ж відмовляла б тебе приходити до клубу сьогодні ввечері?
Марко похитав головою.
— Ні, Сибілло. Цього недостатньо. Це все слова. Жіночі слова. Я все одно не маю твердої упевненості. А мав би бути переконаним, що ми з тобою заодно. Ягоди з одного поля…
Сибілла підвела здивований погляд. Такі самі слова, про ягоди, тільки не з одного поля, сьогодні їй казала Зоя Воскресенська, коли бризкала люттю…
— Я гадаю, що зможу допомогти тобі… — продовжував Швед. — Але і ти зрозумій… Я не сам по собі. Забрати тебе з Харбіна та облаштувати так, щоб ти по-чувалася в безпеці… наприклад, у тій же Великій Британії… Тим людям байдуже до твоїх чи моїх почуттів… Аби почуватися у безпеці, ти маєш являти для них певну цінність.
— Цінність? — повторила Сибілла.
— Так, цінність… Наприклад, інформаційну. Щось таке, що могло б становити певний інтерес… чим би я міг оперувати і допомогти тобі отримати нове життя, нове ім’я, гарантовану безпеку…
Сибілла Чеддерс звела на нього погляд.
— Тобто… Наприклад?