Українець і Москвин: дві протилежності

На тлі сказаного стає зрозумілим, чому американський здоровий демократизм (і не лише американський) обернувся тепер в плебеїзм чи карикатуру на демократизм. Це ж справжня трагедія нації, що нащадки обернули в карикатуру чи фарс НАЙДОРОЖЧИЙ скарб, що його лишили їм їхні славні предки, — право й обов’язок брати активну участь у керуванні своєю державою — загальне виборче право.

Американська шкільна наука робить наголос на права американського громадянина, а не на його обов’язки. Робітництво, селянство, середня класа, капіталісти — всі вимагають (і дістають) більше прав для себе, а про обов’язки ані звука. У виборах до органів самоврядування звичайно беруть участь 35–75% з усіх управнених до голосування. Пересічно голосує лише половина управнених. Та половина складається з прихильників 2–5 конкурентів у виборах. Щоб бути обраним, треба назбирати бодай один голос більше за конкурента. Отже, фактично обирає половина з тої половини, що голосували (а не сиділи вдома), с. т. 25% управнених виборців. Таким чином, МЕНШІСТЬ, а не більшість населення вибирає, а значить, і керує державою.

Та меншість, опинившись при владі, мусить уважати на бажання всіх управнених до голосування, бо, якщо піде проти їх бажань, то на наступних виборах її не виберуть. Якщо виборцям подобається порнографічна чи бандитська культура або розкладова література, то несила урядові закрити джерела моральної зарази (напр., Голівуд), хоч би хотів. По останній війні американський уряд у приспішеному темпі демобілізував американську армію. Серед нас поширена думка, мовляв, те приспішення спричинили тайні московські агенти в американському уряді. Мабуть, у тому є частина правди, але далеко більша частина в тому, що хлопці кричали «Додому!», а їм ще голосніше помагали їхні батьки вдома. Отже, якби і були мудрі голови в уряді, то їм несила була б затримати демобілізацію. Одною з найголовніших причин, чому американці обрали Д. Айзенгавера на президента, була його обіцянка скінчити війну в Кореї. Отже, бачимо, що в Америці (ЗСА) тепер запанував дух, діяметрально протилежний духові, що панував за часів війни за американську незалежність у 1776 році. Тоді Томас Пейн закликав американців «вмирати за свободу», а тепер заманювали до армії обіцянками всіляких вигод та привілеїв, що їх матимуть по війні колишні вояки. Мотив чисто матеріялістичний.