Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Публицистика » Її ім’я було Татьяна
Її ім’я було Татьяна - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Її ім’я було Татьяна

Электронная книга - «Її ім’я було Татьяна». Краткое содержание книги:

Віктор Суворов (Володимир Рєзун) — письменник, історик, дослідник, у минулому — розвідник, капітан ГРУ. Автор історичних бестселерів «Криголам», «Акваріум», «День “М”». Ворог Радянського Союзу, заочно засуджений до розстрілу. Персона нон ґрата в пострадянських країнах. «Її ім’я було Татьяна» — це найсвіжіший твір автора, який українці мають змогу прочитати одними з перших у світі. Як і чому генерал Жуков скинув ядерну бомбу на власну армію та підірвав власний лінкор? Як Хрущов прийшов до влади? Як Радянський Союз уник китайського варіанту модернізації соціалізму? Чому збирався закидати Європу ядерними бомбами і захопити її?.. Відповіді на ці та багато інших питань ви знайдете в цій книзі. Книга є першою з трилогії «Хроніка “Великого десятиліття”». Книга друга — «Облом» (планується до видання найближчим часом), третю книгу «Кузькіна мать» видано у 2012 році.
1 ... 61 62 63 64 65 66 67 68 69 ... 121
Перейти на страницу:

У Тоцькому експерименті в капітана Марковича була особлива роль. Тому що в разі загибелі про нього ніхто не згадав би.

Дозиметрист. З плаката, випущеного за підсумками Тоцьких навчань

Капітану Марковичу дали групу ув’язнених, яких тримали під посиленою охороною. Він мав навчити їх вимірювати радіацію. Капітан отримав необмежені права — розстрілювати на місці за будь-який вияв непокори.

Ця група ув’язнених на чолі з капітаном Марковичем і побувала першою в епіцентрі за 40 хвилин після вибуху. Це вони виміряли рівень, дали добро й повернулися до табору.

«Я не міг стояти на ногах, коли повели ув’язнених, про долю яких я більше нічого не знав. Мене поклали на нари, де я пролежав декілька днів без будь-якої медичної допомоги. Визначення ступеня зараження не проводилося. Про те, що моє лікування не входило у плани Тоцького сценарію, я дізнався лише через 40 років, коли за запитом отримав ксерокопію архівного послужного списку, у якому чорним по білому записано, що я з 7 серпня, тобто за 37 днів до атомного вибуху, знаходився «у розпорядженні командувача Північно-Кавказького військового округу». Тобто дуже далеко від місця тих подій...

Не дивно, що наступні півстоліття мою долю, як і долю тисяч «піддослідних», кроїли за офіційною дезінформацією та брехнею, скріпленою підписками «про нерозголошення». Відкрий рота — тут-таки виявишся державним злочинцем. А вся «держтаємниця» полягає в тому, що до сьогоднішнього дня у мене немає квартири, що армія, в якій залишилися моя молодість і здоров’я, не визнавала за мною прав на лікування у своїх шпиталях.»

(Літературна газета. — 1999. — 15 вересня)

Дісталося не тільки людям, а й техніці. Заради показухи режими вогню артилерії були перевищені. Навантаження на кожен ствол виходило за допустимі межі, стріляні гільзи приварювалися до казенника, викидачі не спрацьовували. До кінця навчань доводилося вибивати гільзи ломом і знову збирати буквально розсипані після кожного пострілу затвори. Звичайно, після такої «експлуатації» гармати підлягали списанню.

Варварська експлуатація під час багатомісячної підготовки до балету позначилася на танках, бронетранспортерах, автомобілях.

Масовому списанню підлягали не тільки десятки тисяч людей, а й тисячі найсучасніших бойових і транспортних машин.

Жуковознавці бадьоро рапортують про те, що місцевих жителів було виведено з району вибуху. Не будемо сперечатися, але на місцях залишилися свині, гуси та кури. Усе це було побито, поранено, обпалено, засмажено.

Після вибуху тітки на дорогах жбурляли камінням і грудками землі у військові колони, уважаючи солдатів винуватцями своїх бід.

Після багатьох років захисники Жукова заявляють, що будинки були відновлені, жителям відшкодували збитки. Саме. так написано в офіційних звітах, які лягли в архіви.

На це зауважу, що звіти в нас складати вміють. А як наша влада бореться з наслідками стихійних і рукотворних лих, про це краще розпитати тих, хто в таких лихах побував.

КЛЮЧОВИЙ МОМЕНТ

Захисники Жуковської мудрості вигадали виправдання будь-якому з його подвигів.

Ось і тут: американці теж проводили навчання із застосуванням ядерної зброї за участю військ.

Правильно. Тільки там не було десятків тисяч солдатів. Там не було сіл за п’ять кілометрів від полігону. Там не було відкритих колодязів шахтного типу та школи за 6600 метрів від епіцентру.

І до того ж: а що це вас, дорогі товариші, потягло брати приклад з америкосів? Вони ж лиходії, палії, гади, вампіри! Вони план Даллеса придумали, щоб нас винищити, попередньо розбестивши, щоб у нас насадити все найниціше, наймерзенніше, найвульгарніше і найкапосніше.

Не було б плану Даллеса, то не було б у нас ані бюрократії, ні розпусти, ні проституції, ні наркоманії, ні хабарництва, ні хамства, ні злодійства, ні пияцтва! Це клятий Даллес своїм планом нас зіпсував. Без його злісних планів усі ми були б розумними, чесними, добрими та лагідними!

Так нехай же вороги творять у себе все, що їм подобається. Нехай вони своїх солдатів хоч сокирами рубають. Навіщо лиходіїв наслідувати? Свого розуму не вистачає за добру справу взятися?

І вже коли їх наслідувати, то в усьому. Краще за їхнім прикладом наших офіцерів житлом забезпечили б.

От на такі подвиги Жукову розуму забракло. Бо сам він житловою площею був забезпечений за потребою.

1 ... 61 62 63 64 65 66 67 68 69 ... 121
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)