Інтелектуал як герой української прози 90-х років XX століття

Висловлюючи повагу до відмінностей, цей фраґмент пропонує водночас інший приклад будівництва відкритої спільноти. У тексті Андрухович дає примітку до слова «довган», інформуючи читача про те, що йдеться про плем’я, яке колись жило на теренах України, і що цей факт «доведено наукою». Таким чином, в черговий раз Андрухович робить завуальований натяк на представника вісімдесятників, а відтак вирішує зруйнувати цей зв’язок, свідомо накидаючи приміткою шар відстані. Рядок з вірша Довгана цитується і в «Перверзії» — цього разу примітка стосується першого рядка його згадуваного вірша[205]. Під кінець промови Перфецького головний герой цитує рядок з вірша, а примітка інформує читача, що відстежити, звідки взято цитату, годі[206]. Насправді, цитату запозичено з вірша Неборака, який входить до циклу (або «поетичного шоу», як назвав його Неборак) «День народження»[207]. Знову ж, зв’язок витворюється і відразу переривається.

Цитує і перекручує себе Андрухович і у власній прозі. Він посилається на власні поезію і прозу безпосередньо, а також героїв і назви інших літературних творів, написаних ним. У «Московіаді» Отто розважає, як йому краще дістатися до певного місця призначення в Москві, і пригадує фразу, яку приписують «Андруховичу»; він навіть коментує її: «Гарні рядки, чорт забирай!»[208]

Рядки узято з вірша з циклу «Листи в Україну», що служить чимось на кшталт додатку до «Московіади»; цикл був опублікований в повному обсязі — всі двадцять віршів — тільки в четвертому номері журналу «Четвер» (1993). «Перверзія» починається передмовою «Ю. А.», що включає в себе статтю «Чао, Перфецький» — некролог Станіслава Перфецького, написаний «І. Білинкевичем»; прізвище Білинкевич мав також пройдисвіт-комсомолець у «Рекреаціях», який намагався випантрувати чотирьох поетів-головних героїв, котрі приїхали на свято Воскресаючого Духу у Чортопіль. У передмові до «Перверзії» Ю. А. накидає творові ще один рівень таємничого взаємозв’язку, подаючи здогад, що він вважає, буцімто «Білинкевич» — це псевдонім[209].