Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.
Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр. - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.

Электронная книга - «Від волинської різанини до операції «Вісла». Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр.». Краткое содержание книги:

Десятки тисяч убитих цивільних українців і поляків, у тому числі жінок, дітей, немічних, сотні спалених сіл і хуторів, понад півтора мільйони переселенців, які мусили назавжди попрощатися зі своєю малою вітчизною та покинути свої будинки й увесь життєвий доробок, — такий трагічний баланс цивілізаційної катастрофи на польсько-українському прикордонні в роки II Світової війни та одразу після неї. Хронологічні межі нещадного зіткнення двох націоналізмів, українського та польського, позначені етнічною чисткою поляків Волині («антипольською акцією»), що сягнула піку в 1943 р., і операцією «Вісла», тобто «остаточним вирішенням українського питання» на території опанованої комуністами Польщі в 1947 р.
Про причини, перебіг і наслідки цього конфлікту — найбільш дискусійної теми української та польської історіографії й найболючішої проблеми сучасних взаємин двох народів-сусідів, йдеться в пропонованій українському читачеві книзі польського історика, професора, габілітованого доктора Ґжеґожа Мотики. Автор, який багато років працює в дослідних і просвітних структурах Інституту Національної Пам’яті та Інституті політичних досліджень Польської АН, є провідним фахівцем у цій галузі україністики, а його численні наукові розвідки користуються визнанням у середовищі польських і українських дослідників, водночас породжуючи своєю об’єктивністю, та глибиною неприязнь у тих, хто по обидва боки кордону прагне маніпулювати історичним минулим задля досягнення політичних цілей.
1 ... 59 60 61 62 63 64 65 66 67 ... 145
Перейти на страницу:

Тому більшість сил Львівської АК поляки намагалися зберегти для боротьби проти Гітлера, що мала розпочатися в момент наближення Червоної Армії. Для підтримки баз самооборони, наприклад, у Ганачеві, в терен посилали тільки окремі оперативні групи. Керівництво ризикувало життям поляків, вважаючи, що з точки зору інтересів Польської держави це може бути корисним. При цьому, воно усвідомлювало, що втілення операції «Буря» посилить німецькі репресії. Адже німці одразу після створення 27 Волинської дивізії АК взялися за роззброєння польських баз самооборони в Галичині, вбачаючи в них потенційну загрозу. Ймовірно, саме цим можна пояснити пацифікацію згаданого Ганачева або «полишення» УПА поляків, які сховалися в монастирі в Підкамені. Певною втіхою для польського командування в цій ситуації могло стати хіба усвідомлення того, що відправка в терен львівських підрозділів АК поставила би під загрозу життя самих львів’ян. Однак, не можна було виключати спроб захоплення міста українцями, особливо, якби УПА здобула підтримку дивізії СС «Галичина».

Дії АК дуже критично оцінювали польські націоналісти. В одному з їхніх документів читаємо:

АК не виконала покладених на неї сподівань. Вона не охопила польську людність рамками більш ефективної самооборони. Не дозволяла в початковій фазі вдаватися до помсти [...], не чинила істотного доозброєння польського населення, внаслідок чого в багатьох випадках банди УПА [...] не зустріли жодного опору з боку атакованих поляків. [...] Військова непідготовленість терену призвела до того, що накази залишатися на місці стали нереальними[182].

Натомість у іншому документі написано:

В Східній Малопольщі ми маємо війну. Війну безжалісну, жорстоку та неминучу для нас. Ми маємо її незалежно від того, чи хоче її політична Варшава, яка плекала українську ідеологію Волині [...]. Сьогодні нещодавні її улюбленці йдуть на нас із ножами в зубах, і кинуться, не церемонячись, на своїх покровителів і захисників [...]. Бо війну цю ми маємо незалежно від того, чи ми взагалі хочемо битися, чи до цієї війни готові, незалежно від того, чи ми взагалі здатні боронитися, а чи на нас чекають якісь нові Жовті Води. [...] Саме час твердо назавше затямити, що [...] НІЧОГО не вплине вже на зміну настроїв у українському суспільстві стосовно нас і Польщі. Вони хочуть нас холоднокровно вирізати! Це мусить стати наріжним каменем нашого погляду на дійсність і підставою кожної нашої дії, як політичної, так і військової, в майбутньому[183].

Ендеки були переконані, що належить зосередитися на боротьбі з українцями тут і тепер. На їхню думку, слід було відмовитися від операції «Буря» та кинути всі можливі сили на захист поляків, не відмовляючись також і від допомоги німців. В умовах страхітливих злочинів, чинених українськими націоналістами, в польському суспільстві дедалі меншала підтримка концепцій, які намагалися випрацювати бодай якусь модель співіснування з українцями в майбутній державі. У статті Волинь нас об’єднала, опублікованій наприкінці 1943 року, читаємо:

Волинь зробила більше, ніж ціла бібліотека праць на польсько-українську тематику [...]. Українці не можуть мати в Польщі жодних політичних прав. Належні умови для економічного та культурного розвитку, але жодної участі в управлінні державою. [...] Навіть українська інтелігенція та священики не мають нічого спільного з цивілізованістю, а загал опанований найбільш неконтрольованими та дикими інстинктами, які пом’якшають хіба допіру після багатьох століть виховання у відповідній культурній атмосфері[184].

Висловлюючись за помсту українській спільноті, її обґрунтовували просто: «Бо психіка укр[аїнців] є психікою людей мерзенних, підступних і боягузливих. Цим пояснюються їхні вичини проти беззахисних і слабших людей»[185]. В іншому дослідженні невідомий автор після опису різних злочинів українських націоналістів закінчив свій текст висновком: «“Поштивий народець руський” гідний, щоб поставитися до нього так, як англійці поставилися в себе до... вовків»[186].

вернуться

182

Lucyna Kulińska, Dzieje Komitetu Ziem Wschodnich na tle losów ludności polskiej w latach 1943–1947, t. 2, Kraków 2003, s. 27.

вернуться

183

Archiwum Wschodnie, Zbiór Wojciecha Bukata, Memoriał «Polityczne i wojskowe położenie Małopolski Wschodniej w świetle ostatnich wydarzeń».

вернуться

184

Цит. за: Ryszard Torzecki, Polska myśl polityczna wobec kwestii ukraińskiej w czasie II wojny światowej (kraj i emigracja), в: Polska — Polacy — mniejszości narodowe, red. Wojciech Wrzesiński, Wrocław — Warszawa — Kraków 1992, s. 379.

вернуться

185

Kwestia ukraińska i eksterminacja ludności polskiej w Malopolsce Wschodniej, oprac. Lucyna Kulińska, Adam Roliński, Kraków 2004, s. 62.

вернуться

186

Lucyna Kulińska, Dzieje..., t. 2, s. 137.

1 ... 59 60 61 62 63 64 65 66 67 ... 145
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)