Любові полум’я

— Але ж воно теж перетворюється на принца! — зауважила зі свого боку Віола.

— Правильно. Тільки, мабуть, ненадовго, бо це набридне красуні. Вона звикла страждати — і це її життєве кредо. До речі, у нас, слов’ян терпіти і страждати з нелюбом заради якоїсь високої, нікому непотрібної мети до сих пір культивується. Чоловік — п’яничка, а жінка його шкодує, побої терпить і живе з ним. Хоча ні любові, ні грошей від нього вже давно не отримує. Де відповідь? Нав’язаний у дитинстві стереотип поведінки. Можливо її батько теж був п’яницею, можливо зіграла свою роль якась казка, скажімо той же "Алєнькій цвєточєк".

— Цікаво, — з іронією сказала Віола, допомагаючи вкладати в іграшковий візочок Риськину лялечку. — А що з Дюймовочкою? Розшифруй її поведінку.

— Ну, тут усе зрозуміло.

— Нічого не зрозуміло, вона теж отримує свого принца.

Подруги розмовляли, прогулюючись доріжками парку. Попереду них Орися стурбовано штовхала свій візочок із удаваною дитинкою.

— Усі перелічені тобою героїні чекають, що із ними одразу будуть поводитися як із принцесами. Заслуговують вони на те чи ні. Нічого не терплять, на все ображаються і врешті-решт ще й капризують.

— Коли? Ніхто з них не є вередункою, — заперечила Віолка.

— Це тільки до одруження, — пояснила психолог. — А життя тільки після цього і починається! Я розповідаю тобі про те, чого не дописали казкарі. Розумієш?

— То може тобі варто писати книжки, Катю? — запропонувала жартома Віола.

— А я вже над цим працюю, — вразила її несподіваною відповіддю подруга. — Укладаю книгу про виховання справжньої, самодостатньої, але водночас і щасливої жінки. Напевно назву її "Успішна і кохана!"

— Круто, Кать! А ти не стоїш на місці, — пораділа за неї Віола.

— А ти думала! Так, от Дюймовочка, до речі, їй я присвятила цілий розділ у своєму бестселері, — жартома, — до усього доходить сама. Вона не розмінюється на всіляких женихів, а переживає сама купу труднощів, не опираючись ні на чиє сильне плече. Адже, якщо ти пам’ятаєш, її тричі кликали заміж: мамин синочок — жаба, дамський улесник — лісовий жук і найбільше випробування вона пройшла на гроші — з нею хотів одружитися міліонер — кріт! А крихітка, врятувала від смерті якусь потіпаху-ластівку і отримала свій заслужений приз.

— Цікаво ти усе це розклала, — захоплено сказала Віола. — Я ніколи у житті до такого не додумалася б.

— О, а зате як мені тепер цікаво буде з тобою працювати! Після того, як ти зізналася у своїй улюбленій казочці, — розсміялася Катря.

— Ну, що? Що у тій казці такого?! — розгублено усміхалася Віола. Вона щиро раділа успіхам подруги, яка завжди і у всьому мислила позитивно.

— Та іншим разом якось розповім, — відмахнулася Катря і окликнула малу: — Рисько, а яка твоя улюблена казочка, скажеш?

— Дюймовочка! — не задумуючись, випалила дівчинка.