Українське письменство
- Автор: Зеров Микола
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: Основи
- ISBN: 966-500-019-5
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Українське письменство». Краткое содержание книги:
Чи не краще було б передати коротше, не ампліфікуючи, не повторюючись («у темряві», «тьма»)? В картині два моменти: Ігор підносить голову, Ігор бачить: якась темрява долі вповила військо.
3) Чи варт передавати цей епізод і все «Слово» розміром (8 + 6), та ще таким хореїзованим, як у Вас?
От такі питання мусять весь час перед Вами вставати. Ви мусите відповіді на них раз у раз дошукуватись, перевіряти себе на чужій роботі і тільки тим способом дійдете до чогось стилістично цікавого.
Порівняйте тепер Ваш переклад з Максимовичевим:
Панас Мирний:
Щурат:
Як бачите, перевершити ці переклади неважко, але треба для того поставити перед собою певні вимоги, вивчити попередні переклади (Руданський, Федькович), приглянутись методам перекладу «Слова» у Шевченка etc. Без того Ваш переклад лишається тільки студійною, ученицькою роботою.
А втім, не сердьтеся на мене. Те, що у Вас деякі місця в п’яти варіантах — це дуже добра ознака. Особливо в нашу пору, коли техніка слова (гадаю, на короткий час) сильно підупала.
Ваш Микола Зеров
До Юрія Яновського{220}
Дорогий Юрію Йвановичу!
Горацій дав Вам епіграфа для «Майстра корабля». Перекладач Горація посилає Вам свіжо зроблений переклад всієї поезії — знаменитої алегорії, що, по суті, нічого спільного з Вашою повістю не має.
Переклад мій посилаю Вам на пам’ять про січневу подорож. Шпанти запозичено з «Майстра…» (с. 167).
Тисну по-дружньому руку, бажаю доброго настрою і перемоги над нирками.
[1929] Ваш М. Зеров
До Бориса Петрушевського{221}
1. «У чім твоя надоба, діду?»
2. «Чого тобі треба, рибаче?»
Затрудняюся сказати, що краще. Фонетично і лексично перший варіант кращий, другий простіший. Здається, все-таки, перший.
1. «Як же стане золотая рибка» (вірш 14).
2. «(По)вернувся дід до своєї баби» (вірш 28). — Мені здається, що «сказ» вимагає поставити на перше місце присудок.
3. «Не посмів я взять отой викуп (вірш 36). — Чи не близько межи собою два «т»? Чи не надто à la manière Ол. Пчілки «отой»?
4. Яка шкода, що у нас не вживається «ді» — «Наше ді украй розкололось» (вірш 42).
В кінці — інтересна лексика: «Ходила у побігайках», «ізбутніло море» etc.
А порядок слів я б трохи переглянув, намагаючись уникати манірності, яка дається частою постпозицією епітета, і 2, підкреслюючи «сказуемость», тобто висуваючи присудок на перше місце (де можна, розуміється, і де це задано ориґіналом).
[Початок 30-х років]
До Ігоря Поступальського{222}
[5. III. 1931]
Дорогой Игорь Степанович!
Кацмана постараюсь разыскать и дня через три-четыре пришлю Вам заказной бандеролью непременно. Содействовать полной библиографии переводного Эредиа дело приятное и почетное. Известно ли Вам, что в Москве есть один очень ученый эредиист акад. Матвей Никан. Розанов. Говорят, у него собраны переводы на всех славянских языках. Кроме «Черв. шл.», помнится, я напечатал еще два сонета, «L’oubli» и «Jouvence», в днепропетровской «Зорі» за 1925 или 1926 г. Наведу точные справки и пришлю вместе с Кацманом. Кроме того, у Рыльского переведены: «Кентаври втікають» и «Антоній і Клеопатра»; обратитесь к нему, он пришлет. «Кентавры» войдут в «Антологию франц. поэзии», нами подготовляемую, «Антоній і Клеопатра» переведены месяца полтора назад и имеются только у автора. Есть и еще один сонет в переводе В. Чаплі (в книжечке «Сонет в українській поезії», ДВУ, 1930) — «Після бою»; так как книжечки Вы в Ленинграде отыскивать не захотите, перевод (стр. 48) прилагаю: