Українське письменство
- Автор: Зеров Микола
- Год: 2002
- Язык: украинский
- Год: Основи
- ISBN: 966-500-019-5
- Жанр: Критика
Электронная книга - «Українське письменство». Краткое содержание книги:
Павлу Григоровичу привіт. До речі — може, Ви черкнете декілька слів про другого Григоровича — Миколу. (Чи правда, що його подорож на Херсонщину була зроблена jussu Divi Augusti?). Кланяйтесь Ол. Ів. Білецькому, якщо з ним стріваєтесь.
Втім, прохлаждайтесь, гуляйте, набирайтесь сил, плюйте на всіх Марій Сильвестрівен і т. п. А що серце Ваше добре, — в тім я не сумнівався ніколи, бо піднімався з Вами на Фунд. гору і стежив добре за Вашим диханням. Отже, до бачення.
Ваш М. Зеров
До Ієремії Айзенштока{218}
30 вересня 1926 р.
…Формалізм неокласиків, розуміється, річ вигадана. Для мене особисто ні Бєлий, пережитий р. 1911—1914, ні ОПОЯЗ не заступили суто історичних, історико-літературних задач. Питання про реалістичний стиль в історичному викладі, шукання єдиної фізіономії доби в літературі, в науці, світогляді і вчинках (Оск. Вальцель) — для мене основні, не другорядні задачі, від яких історик літератури (коли тільки його на те стає) не може і не в праві ухилитися. Я далеко ближчий до марксівського соціологізму, ніж це може здатися всім Савченкам. А що Шкловського мені приємніше читати, ніж Коряка, а Ейхенбаум мені в двадцять разів приємніший, ніж Загул, — то це тому, що Шкловський з Ейхенбаумом будять думку, стимулюють її, витончують моє сприйняття літературного факту. А Коряк з Загулом видаються просто немудрими зубряками немудрих молитовників. У Коряка ще хоч реакції жваві, він хоч нервовий і гарячий у писанні, що ж до Загула — той млявий наскрізь, як вареник, а докторальний, як учитель церковноприходської школи.
21 листопада 1926 р.
…Сидіння вдома — то є найкраще, що можна собі уявити, і аби тільки книжка під рукою та шклянка чаю. Ніякий Курбас — він, незважаючи на свій хист, все-таки «лукавить» і «потрапляє» — не може замінити чистої радості наших схем, концепцій та інших операцій з «хохлами прежних дней».
[1927]
Сам я на Дорошкевича дуже сердитий за його стремління будь-що заробити на приятелях. В новому виданні «Української літератури» (підручник для 7 кл. трудшколи) він пише, наприклад, що «в своїх програмах культурної на українському ґрунті творчості неокласики спираються на буржуазну Європу (як це показала дискусія). Де він це прочитав у неокласиків — Аллах його знає, але все це пахне наклепом і доносом.
До Олексія Коваленка{219}
Київ, вул. Леніна (Фундукліївська) 82, 7
10 травня 1927 р.
Вельмишановний товаришу!
Ваш план видрукувати і окремою брошурою видати свій переклад «Слова» належить — даруйте мені моє щире слово — до чистої фантастики. Яке видавництво пристане на Вашу пропозицію? Загул — от уже років п’ять, як закінчив свій переклад і навіть учений до нього написав коментар, а видати не може ще й досі.
Щоб новому перекладу можна було з’явитись друком, треба 1) або стояти в курсі всіх новіших робіт над «Словом» — щоби дати щось з наукового боку цінне; 2) або побачити в ньому якусь цікаву мистецьку задачу — вразити ориґінальністю мистецького відчуття та інтерпретації… Дати просто новий переклад типу Руданського, Максимовича («стихи, которыми Максимович передразнил великого певца «Слова о полку Игореве» — писав Куліш) або навіть такий, як переклад Щурата, — це значить: доступитися до друку не скоро (бо можливості нинішні обмежені) або прийняти видання на власні кошти.
Тепер про Ваш переклад. Не можна заперечувати легкості та елементарної гладкості Вашого вірша. Не дивуюсь, що він сподобався Вашим слухачам, і сам не заперечуватиму, що дар вірша Ви маєте. Але це ще тільки початок справи. Тільки вказівка, що шляхом науки, самоконтролю і вправи, постійної, Ви матимете до чогось дійти. А от — чи знаєте Ви, що повинен перш за все віддавати перекладач??? Беру Ваші рядки.
1) Чи до речі зменшена форма «сонечко»? В ориґіналі її немає.
2) Чи можна сказати, що сонце «потухає-гасне»? В ориґіналі просто: «Тогда Ігорь возрі на світлоє солнце і виді от него тьмою вся своя воя покрити». Літопис Київський під р. 1185 розказує, як у «год вечерній» (годину вечірню) «Ігорь воззрів на небо і виді солнце стояще яко місяць». Що се значить, чи сонце було червоно-димчате (заволоклося тінню все), чи побачив Ігор серп, подібний до місячного?