Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби

— Н-да. Трудна справа. А я, знаєш, в PLAYBOY'i вичитав один непоганий. Ну там, про лицаря такий сюжет. Тіпа, йде він, іде, а тут на роздоріжжі камінь, і на ньому написано: «Направо підеш — згинеш, наліво підеш — багатий будеш». Ну, дєло ясне, пішов він наліво. Там знов роздоріжжя і знову камінь: «Направо підеш — загинеш, наліво підеш — славним станеш». Ну, чувак, понятно, знову вліво бере, а там по закону подлості ще одна каменюка хитра. Тіпа: «Направо підеш — шиздєц тобі, наліво — охуїєш». Ну лицар думав, думав, рішив, піду знов наліво, один хрін помирати, а так цікаво, що ж воно буде. Йшов, йшов, баче — на березі ріки семиголовий дракон воду п'є. Ну лицар, ясно, на нього скочив, почав голови рубати. Рубав-рубав, шість голів зрубав, стомився та й сів відпочити. А дракон, прикинь, останню голову так спокійно обертає і каже: «Ти лицарю що, охуїв? — я ж тільки прийшов води напитися».

— Ну, і шо тут смішного?

— Та нічого. Просто я цей анекдот по-польськи читав, а в них слово «охуїв» має зовсім іншу етимологію. Від назви жіночого, значить, органу походить, врубався в натурі?

— Зараз, зараз, треба подумати. А-а!!! Кльово! І як це звучить?

— Завтра скажу. Якщо сам не допреш. За десять баксів.

— Та пішов ти…

Ого, подумав я. «Етимологія»! Це ж які слова BEAR з BEER'om знають. Моя школа! Але видають себе з головою. Не вмієш рогулем прикинутись — не берися.

Тим часом підставні рогулі продовжували засмічувати ефір.

— А тепер на замовлення пацієнтів одного конфіденційно відомого лікувального закладу — кілька медичних історій:

Корочє, приходить негр до шпиталю й каже: «Пане доктур, посмотріть, щось мені тут на носі вискочило». Доктор так дивився і так, щось там приглядався, крізь збільшуване скло зиркав, а потім говорить негрові: «Роздягайтеся. Все, все скидайте. І білизну теж. Так. А тепер відійдіть до вікна. Та-а-ак. А тепер присядьте. До-ообре. А тепер станьте навкарачки. Ні-ні, не тут — он там в кутку. А тепер спробуйте он там, біля шафи…» Корочє, обповзав негр всі кутки і питає: «Пане доктур, це що в мене — так серйозно?» А доктор йому: «Та ні! Це зеленкою замазати. Просто я собі чорну тумбочку купив — не знаю, де поставити».

— Х-хе, ну ти таки расист канкрєтний. Давай, в натурі, чіста про медиків.

— Ну, давай. Приходить, тіпа, чувак до гінеколога й каже: «Лікарю, я хочу завагітніти». А той: «Та ти шо, довбанувся? Ти ж мужик, йома-йо, — яка вагітність може бути». А чувак вперся: «Розумієте, це моя заповітна мрія. Ще з дитинства. Мені без цього не жити. Прошу вас, зробіть щось. Гроші не мають значення. Я не трушуся над крейцаром». Ну, гінеколог бачить, що перед ним канкрєтний псіх і каже: «Знаєте, що, — ви йдіть до хірурга, може, він щось придумає, я тут безсилий», — ну, тіпа, спихнув козла іншому. Але минає який там час, іде цей лікар вулицею і зустрічає того мужика. З ота-а-аким пузом. Очі на лоб лізуть, він і питає:» Ну, як ви? Щось вдалося зробити?» «Ви ж бачите, — відповідає той. — Все нормально. Восьмий місяць уже. Скоро збираюся родити». І пішов собі. А гінеколог, тіпа, ніяк не в'їде, шо за розклади такі. Бігом до хірурга. «Так, каже, і так: бачив твого пацієнта прибацаного. Так він і справді вагітний. Уявляєш. Це ж революція в медицині! Так, між нами, скажи, як тобі вдалося, що ти йому зробив?..» А той повертається і так з нехіттю відповідає: «Що зробив, що зробив? — жопу йому зашив, от і всі діла!»