Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби
- Автор: Издрык Юрий Романович
- Год: 2000
- Язык: украинский
- Год: Лілея-НВ
- ISBN: 966-7263-73-8
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Подвійний Леон. Іsтоrія хвороби». Краткое содержание книги:
Пошуки власного «я» та ненастанні мовні експерименти відтворюють «історію хвороби» головного героя, яка тісно переплітається з історією його кохання і є, по суті, ще однією інтерпретацією Історії як такої.
Високий романтизм та нещадна іронія, філософські забави і чорний гумор — ось компоненти, з яких автор готує свій черговий текстовий коктейль.
* * *
Я не повинен був писати цієї книги.
Мені просто не потрібно було писати цієї книги.
Мені в жодному разі не можна було її писати.
Але я сяк-так протримався лише чотири роки. Один рік і кілька місяців, якщо говорити відверто. Однак весь цей час я носив її в собі — банальність неймовірна. Та вагітна голова гірша за неплідне лоно. Весь цей час, — коли вже послуговуватися гінекологічними аналогіями, — тривали затяжні пологи, а на кесарів розтин мозку я не погодився.
Шкода, звичайно, що немовля виявилося мертвонародженим. Ця книга жила, поки не виявилася записаною. Тепер — це чергова маленька стосторінкова труна, яку доведеться, мабуть, разом із іншим мотлохом таргати на спині аж до Судного Дня.
Сподіваюся, безкоштовний громадський адвокат, якщо й не виявиться фахівцем, то принаймні спроможеться на просте людське співчуття, навіть, коли воно не матиме жодного юриспрудентського обґрунтування.
Приємних сновидінь.
А в т о р
* * *
Художнє оформлення автора
— Надумали податися в еміґрацію? — суворо каже фрау Де, і я із здивуванням усвідомив, що вільно розумію німецьку. В межах Будєйовицького анабазису[80], звичайно.
— Also wie geht's? (Як почуваєте себе?) — традиційно питає вона.
— S-s-se-hr gu-gu-tt. (Дуже добре), — зацокотів я зубами. — Noch eine D-deck-ke, bitte. (Ще одну ковдру, будь-ласка).
— Lecken Sie mir Arch! (Поцілуйте мене в дупу!), — дещо стереотипно відповіла вона.
— Mit großem Vergnügen! (З превеликим задоволенням!), — сказав я і несподівано затяг:
— Also was gibt's? (В чому справа?), — звергається фрау Де до BEER'a.
— Total besoffen. (Цілковито п'яний), — лаконічно відповідає той.
— Ich gratuliere Ihnen, Herr Wachmeister. (Поздоровляю, пане вахмістре), — з крижаною люттю каже вона.
— Wenn man soll drei Minuten weg, da hört man nichts anderes, als… (Тільки вийдеш на хвилинку, як вони відразу ж починають…), — вступається за брата BEAR.
— Halt Maul, du Elender! Marsch heraus, Sie Schweinkerl! Halt! Habacht! Wo ist sein Krankenbuch! (Заткни пельку! Геть звідси, брудна свинюко! Стій! Струнко! Де книга запису хворих?)
— Bitte schön! (Будь ласка!), — гаркає той, виструнчуючись.
— Es ist ekelhaft, — каже фрау Де, гортаючи книгу. — Ekelhaft, wirklich ekelhaft! (Це огидно! Огидно, справді огидно!) Unterschrift, Name falsch. Was ist das, meine Herren? (Підпис, ім'я фальшиві. Що це таке, мої панове?) Herrgott! (Лайка).
Я з того всього бедламу знову починаю горлати на всі заставки, намагаючись йодлувати, мов клятий тіролець:
— Krucifix!!! Himmelleon nieder!!! (Брудна лайка, що не піддається перекладу), — здається, я її трохи роздратував.
Гіпертонік несподівано прокидається й здивовано витріщається на нас.
— заспокоюю його, забувши, що він навряд чи знає німецьку, не кажучи вже про тірольський діалект.
— Der Teufel soll den Kerl buserieren! (Дідько його візьми, цього негідника!), — каже фрау Де, чи то мене маючи на увазі, чи гіпертоніка.
— Das ist wirklich schreckllich, meine liebe Frau, das Volk ist verdorben. (Це справді страшно, наша люба пані, ці люди цілком зіпсовані), — кажуть BEER із BEAR'om в унісон і виструнчившись.
Я теж виструнчуюся в ліжку й рапортую:
— Ich melde gehorsam, meine liebe Frau, ich bin besoffen. (Насмілюся доповісти, люба пані, я п'яний). Schnaps hab'ich auch, gnädige Frau. (Маю також горілку, моя ласкава пані).
— Einstellen! Auff! Habacht! Rechts schauf! (Припинити! Встати! Струнко! Праворуч рівняйся!), — верещить вона, не тямлячи себе з гніву.
Я тільки підтягую ковдру вище, аж до підборіддя, тулюся до теплої пляшки і, скорчивши винувату міну, бурмочу:
— Glauben Sie mir, ich habe bisher wenig meinem Leben gehabt. (Повірте мені, я дотепер так мало користався життям).
— Sie sind ein Simuliant! (Ви симулянт!), — дещо заспокоївшись і набираючи звичного незворушного вигляду, каже фрау Де. Потім додає ніби про себе: «Der Teufel soll den Kerl buserieren». (Дідько візьми цього негідника.) І вже без будь-яких емоцій до мене:
— Marsch hinaus. (Забирайтесь).
Це ж ніби те, чого я так прагнув, але якийсь біс спротиву і справді вселяється в мене, і я кажу похапливо:
— Ich kann bezahlen! (Я спроможний заплатити). Я не трушуся над крейцаром.
— Heilige Marie, Mutter Gottes! (Свята Маріє, Мати Божа!), — закочує вона очі й, виходячи, наказує вірним BEER'ові з BEAR'ом:
— Streng behüten, beobachten. (Суворо стерегти і стежити).
Як тільки двері за нею зачиняються, BEER, затуляючи мікрофон, каже до BEAR'a:
— Das ist aber eine Hure, sie will nicht mit mir schlafen. (Ну й шльондра, не хоче зі мною спати.) На що той похмуро відповідає:
— Maul halten und weiter dienen. (Тримай рота на замку й служи). — і в той же момент перемикається на своє ді-джейське арґо, бравурно закликаючи, — ну і остання насьогодні реклама:
— Кашель зранку. Хрипи в легенях. Жовті зуби. Відкрий для себе країну MARLBORO!
80
В межах Будєйовицького анабазису… — відсилання до книги Я. Гашека «Пригоди бравого солдата Швейка», німецькомовні фрагменти з якої цитуються в наступному епізоді. Іздрик дотепно компілює з окремих фраз та пісенних куплетів подобу діалогу.