Первісна. Дорога на Тір Мінеган
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Серия: Сага про Первісну #1
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Первісна. Дорога на Тір Мінеган». Краткое содержание книги:
Проте все в житті Ейрін змінилося, коли до Ленніру прибули три відьми з далекого острова Тір Мінеган. Змінилося рішуче й безповоротно, змінилося навіть дужче, ніж їй це спершу здавалося. Бо разом з великим даром, про який вона досі й мріяти не сміла і який зненацька став дійсністю, Ейрін здобула могутніх ворогів — як на землі, так і під землею, в найпохмуріших глибинах зловісного Ан Нувіну…
Диннеші скрушно зітхнув.
— Оце мене й дратує в розумниках — вічно вони докопуються до істини. Ні щоб просто тішитися зі свого порятунку… — Якусь хвилю він вагався. — Ну, гаразд, скажу тобі правду. Тільки спершу вислухай, не поспішай обурюватися. Щойно ти повідомив Ярлахові аб Коналу істинне значення пророцтва, я, як і всі диннеші, відчув сильне збурення реальності і став стежити за вами. А коли твій учитель напав на тебе, ти відреагував дуже швидко для людини, тим більше заскоченої зненацька, і встановив надзвичайно потужний блок, який мав відбити удар. Темна Енерґія частково розсіялася б, а частково влучила б рикошетом у Ярлаха. Її було б замало, щоб спалити його дотла, але цілком вистачило б, щоб убити. Після цього я все одно мусив би викрасти тебе, а на ранок, знайшовши поважного маґістра аб Конала, вбитого чорними чарами, усі б вирішили, що це зробив прислужник Китрайла. Без сумніву, ти був би одним із підозрюваних, можливо, знайшлися б і свідки, що бачили тебе ввечері, коли ти йшов до Пророчої Вежі, а твоє зникнення розцінили б за визнання провини.
Шимас здригнувся. Тоді й справді склалася б кепська ситуація. Інша річ, якби він залишився й негайно викликав Чаклунську Варту — за свіжими слідами можна легко встановити, хто застосував чорні чари. А от наступного дня, та ще й з огляду на його зникнення, яке всі вважали б за втечу з місця злочину…
— Я мав кілька миттєвостей на роздуми, — вів далі диннеші, — і врешті вирішив послабити твій захист, щоб Темна Енерґія зруйнувала його. А далі все відбувалося так, як я вже розповідав. Тож тепер, повернувшись до Кованхара, ти зможеш викрити Ярлаха аб Конала як чорного чаклуна. А свою відсутність якось поясниш. Тільки не раджу розповідати про мене, вигадай щось правдоподібніше.
— Щось вигадаю, — пообіцяв Шимас. — Хоча серед чаклунів є й такі, що щиро вірять у ваше існування, я дуже сумніваюся, що бодай хтось із них мав з вами справу.
— Не мав, — підтвердив диннеші. — І жодна з нині живих відьом не мала. У цьому тисячолітті ти єдина людина, що бачила справжнього диннеші. От у часи Мор Деораху ми набагато частіше спілкувалися з вами. Надто ж у перші сто років після появи в нашому світі шінанців.
— До речі, — запитав Шимас. — А хто насправді переніс сюди Ініс Шінан?
— Не ми, це точно. Не тому, що не хотіли, а просто не могли. І Ворог цього не робив, тут північні духівники помиляються. Йому не потрібні були люди, він заселяв землю своїм поріддям.
— Тоді залишається Див?
Диннеші невпевнено кивнув:
— Можливо, Він. Особисто я щиро вірю, що така була воля Творця Світів. Однак не виключаю, що тут діяли інші сили, про які ми не маємо ні найменшого уявлення…
Розділ VIII
У Тиндаярі було темно, хоч в око стрель, і навіть маґічний зір не дозволяв нічого побачити. Проте Ярлах аб Конал ішов упевнено, керуючись потоками Темної Енерґії, що мали привести його в призначене місце. Кожна тутешня миля дорівнювала майже тисячі миль на поверхні, тож навіть з його неквапною старечою ходою до Тилахмора залишалося йти не більше двадцяти хвилин.
Маґістра аб Конала вражали можливості, що їх надавав Тиндаяр. Особлива структура тутешнього простору дозволяла за якісь дві години перетнути весь Абрад від його північного краю до південного, протягом дня обійти довкола земного світу, а за лічені місяці детально дослідити його, нанести на карту всі острови, можливо, знайти інші континенти, яких досі не виявила жодна з численних морських експедицій.
Ярлах не розумів, чому ще в часи Мор Деораху Темний Володар зненацька закрив для своїх земних слуг доступ до Тиндаяру і чому, коли нещодавно відкрив його знову, дозволив з’являтися тут лише кільком обраним. Відповідь на друге питання маґістр аб Конал отримав від Шимаса, дурного хлопчиська, якого йому довелося вбити. Він зробив це з великим жалем, проте не міг учинити інакше. Річ навіть не в тому, що Шимас подався б зі своїм відкриттям до відьом. Найбільше Ярлаха злякало, що він мимоволі розкрив таємницю, яку з тих чи інших причин Володар йому не довірив. Через те і вбив бідолашного Шимаса — аби ніхто не довідався, що він знає про Первісну Іскру юної відьми Ейрін вер Келлах… то пак, тепер уже Ейрін вер Ґледіс.
Отож цю інформацію Ярлах тримав при собі, нікому з чорних братів не обмовився жодним словом і щовечора з острахом лягав спати — бо саме вві сні йому являвся Темний Володар. Він гадки не мав, скільки ще таких чаклунів у їхньому світі і чи є вони взагалі. Йому було відомо лише про шістьох, що мали дозвіл подорожувати Тиндаяром і спілкувалися вві сні з вищими демонами. Усі шестеро були Ярлаховими підлеглими, належали до очолюваного ним темного кола, і саме на них було покладено завдання захопити принцесу Ейрін.