Первісна. Дорога на Тір Мінеган
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Серия: Сага про Первісну #1
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Первісна. Дорога на Тір Мінеган». Краткое содержание книги:
Проте все в житті Ейрін змінилося, коли до Ленніру прибули три відьми з далекого острова Тір Мінеган. Змінилося рішуче й безповоротно, змінилося навіть дужче, ніж їй це спершу здавалося. Бо разом з великим даром, про який вона досі й мріяти не сміла і який зненацька став дійсністю, Ейрін здобула могутніх ворогів — як на землі, так і під землею, в найпохмуріших глибинах зловісного Ан Нувіну…
— Домовились, — охоче погодився Ріс. — Та все ж… Я не збагну, навіщо ви ризикуєте накликати на себе гнів найстарших. Вас про це попросила Ейрін?
— Ні, це цілком моя ініціатива. Хоча частково я вчинила так задля Ейрін. А взагалі, вважайте, що я зробила вам послугу. Не королівству, не королю, а особисто вам.
Він миттю насторожився.
— Дуже щедрий жест, пані. І чим можу віддячити вам? Сподіваюсь, я це подужаю?
— Безумовно, — підтвердила Шайна, намагаючись зберегти незворушний вираз обличчя. — Просто дозвольте Фіннелі навчатись на Тір Мінегані, і ми квити.
Ріс аб Тирнан теж був не в тім’я битий, і жодним рухом, жодним поглядом не виказав свого збентеження від такої пропозиції.
— Отже, — промовив він рівним голосом, — дочка в обмін на відьомські ґарантії непорушності кордонів. Мушу визнати, що для Ленніру це непогана оборудка. Я збирався видати Фіннелу за Падрайґа аб Міредаха, але це забезпечило б лише нейтралітет Ферманаху. Зате ваша заява… Навіть серед південних володарів не знайдеться такого дурня, який наважився б відкрито виступити проти відьом.
„Ну, запитай, навіщо я це зробила,“ — подумки заблагала його Шайна. — „Тільки не думай про те, що лізе тобі в голову…“
— Фіннела може пишатися собою, — вів далі Ріс. — Вона добре прислужиться і родині, і країні. Та й сама отримає, що хоче… Гм… А можна поцікавитися, леді Шайно, чим викликана така ваша щедрість?
— Є три причини, — відповіла вона, відчуваючи величезне внутрішнє полегшення. — Ні, навіть чотири. По-перше, ваша дочка дуже здібна чаклунка і стане гарним надбанням для нашої школи. Ми здавна ведемо з Кованхаром змагання за чаклунок, і якщо кованхарські чаклуни беруть кількістю, то ми орієнтуємося на якість, вишуковуємо найталановитіших дівчат з великим маґічним потенціалом. Друга причина полягає в Ейрін. Їй, вихованій поза Тір Мінеганом, а надто ж у королівській родині, буде непереливки перші три-чотири роки. Саме стільки триває навчання в Абервенській школі для дівчат-чаклунок, тож у найтяжчий для Ейрін період поруч з нею буде Фіннела, яка підтримуватиме її… Утім, я гадаю, що підтримки передовсім потребуватиме Фіннела, однак сама її присутність, необхідність дбати про неї, сприятливо позначиться на Ейрін.
— Тут ви маєте рацію, — погодився Фіннелин батько. — Ейрін сильна дівчина, їй не потрібно, щоб хтось її втішав. А от турбота про інших і справді надає їй снаги… Ну, гаразд. І які ж дві наступні причини?
— Третя стосується винятково мене та найстарших сестер. У ній я не зовсім упевнена, та, мабуть, без неї я б на таке не наважилася. Скажу лише, що останнім часом мені аж свербіли руки утнути щось їм на зло, але я не хотіла, щоб це була якась безглузда дитяча вихватка. От і знайшла справді серйозний привід. Ну, а четверта причина пов’язана із самою Фіннелою. Я маю підозру, що ваша дочка надумала втекти з дому і…
Шайна не договорила, бо її урвав гучний сміх Ріса аб Тирнана. За кілька секунд він опанував себе і сказав:
— Вибачте, я просто не міг стриматися. Бачу, ця мала хитрунка ошукала вас. Коли треба, вона може бути такою щирою та переконливою — справжнє бісеня… Але я знаю її п’ятнадцять з половиною років і можу вас запевнити, що вона ніколи так не вчинить. Для цього їй забракне рішучості й самостійності.
— Ви знаєте Фіннелу як свою дочку, — стояла на своєму Шайна. — І це заважає вам бачити в ній чаклунку. А я росла на Тір Мінегані, часто спілкувалася з дівчатами, що навчались у чаклунській школі, тому бачила, як разюче вони змінюються зі здобуттям сили. Ця сила надає їм і рішучості, і самостійності, робить їх незалежними, впевненими в собі жінками, які не відступають перед труднощами, а шукають шляхи їх подолання. Що ж до Фіннели, то вона змалку звикла отримувати все, чого забажає, і ця риса її характеру ніде не подінеться, а лише трансформується під нові обставини. Ваша правда, зараз вона ще не готова до рішучих дій, а просто скиглить, жаліється й погрожує можливою втечею. Проте вже почала планувати її — а це ознака того, що з нею відбуваються зміни, про які я вам говорила. Ми можемо тільки гадати, що станеться за місяць-другий.