Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
7. Застава окремих видів майна може бути заборонена або обмежена законом.
1. За загальним правилом, предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Якщо укладено договір застави речі, вважаються заставленими приналежності до цієї речі (ч. 3 ст. 576 ЦК; частина четверта ст. 5 Закону «Про іпотеку» [197]; п. 1 частини першої ст. 6 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»), але сторони вправі в договорі застави передбачити інше. Право застави відповідно до ч. З ст. 576 ЦК поширюється на плоди, продукцію та доходи, отримані від використання заставленого майна, лише у випадках, встановлених договором. Але спеціальним правилом п. 2 частини першої ст. 6 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» стосовно рухомого майна встановлено, що обтяження, в тому числі і застава, поширюються на продукцію, плоди та доходи, які виробляються, добуваються, одержуються від використання предмета обтяження, якщо інше не передбачено законом або договором. Це правило і підлягає переважному застосуванню перед ч. 2 ст. 576 ЦК.
2. Предметом застави може бути майно, якого заставодавець набуде після виникнення права застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Коли після перелічення певних предметів, явищ вживається слово «тощо», логічно зробити висновок про те, що на інші предмети чи явища відповідне висловлювання поширюється за умови, що вони можуть бути поставлені в один ряд з предметами чи явищами, що названі. Виходячи із цього, положення ч. 2 ст. 576 ЦК не можна поширити на ті об’єкти, що стануть власністю заставодавця в силу правочинів.
3. Предметом застави може бути частина будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вона виділена в натурі, а право власності на неї зареєстроване як на окремий об’єкт нерухомості (частина третя ст. 5 Закону «Про іпотеку» [197]). Без цього частина будівлі, споруди, іншого об’єкта нерухомого майна не може бути предметом іпотеки.
4. Предметом застави можуть бути гроші (готівкові та безготівкові) та цінні папери, в тому числі такі, що посвідчують корпоративні права, якщо інше не встановлено актами законодавства. Правда, гроші на рахунках у банках можуть бути предметом застави за правилами, встановленими для застави майнових прав (п. 33 Роз’яснення Вищого арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про заставу» [396]).
5. Предметом застави можуть бути валютні цінності, в тому числі готівкова і безготівкова валюта. При цьому валюта і валютні цінності відповідно до ст. 9 Закону «Про заставу» [64] можуть знаходитися у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи. Особа може передавати в заставу валютні цінності, що знаходяться в її власності. При цьому слід враховувати, що володіння майном (в тому числі й коштами) вважається правомірним, поки інше не встановлено судом, господарським судом, третейським судом (ч. З ст. 397 ЦК). Передання валютних цінностей у заставу не охоплюється поняттям валютних операцій (п. 2 частини першої ст. 1 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» [231]), тому на заставу валютних цінностей не поширюються обмеження, встановлені названим Декретом.
Тільки у випадку, коли переданий валютних цінностей у заставу пов’язане з ввезенням, переказом і пересиланням валютних цінностей за межі території України, діють обмеження, встановлені зазначеним Декретом [231].
6. Предметом застави можуть бути майнові права, в тому числі майнові права інтелектуальної власності авторів творів науки, літератури, мистецтва, суб’єктів суміжних прав, майнові права на об’єкти промислової власності. Предметом застави можуть бути як абсолютні, так і відносні права (права кредиторів у зобов’язаннях). При цьому на майнові права поширюється загальне правило про те, що предметом застави може бути тільки майно, яке може бути відчужене і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 576 ЦК).
Якщо заміна кредитора в зобов’язанні не допускається (ст. 515 ЦК), права кредитора не можуть бути предметом застави. Права, що є предметом застави, мають бути належне індивідуалізовані, зокрема зазначенням на боржника, обов’язки якого кореспондують праву, що передається в заставу. Предметом застави можуть бути права, що виникнуть у заставодавця після виникнення застави. Закон «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» [207] (ст. 32) визначає порядок позасудового звернення стягнення на право грошової вимоги, що є предметом застави (іншого забезпечувального обтяження), та його (права) реалізації. Звідси не слід робити висновок про те, що предметом застави може бути тільки право грошової вимоги. Будь-яке право, що може бути відступлене, може бути предметом застави. Зазначений Закон допускає позасудовий порядок звернення стягнення лише на право грошової вимоги. Загальні правила щодо цього сформульовані в ст. 23 Закону «Про заставу» [64].