Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
Грошові кошти як майно можуть закладатися в готівковій формі. Але при цьому слід враховувати, що готівкові грошові кошти можуть зберігатися в касі підприємства, установи, організації тільки в межах встановленого ліміту (п. 2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні [364]). Заставлені готівкові грошові кошти включаються в ліміт каси тієї юридичної особи, що здійснює їх зберігання (заставодавця або заставодержателя). Для фізичних осіб обмеження такого роду не встановлені. Звернення стягнення на грошові кошти, що є предметом застави, здійснюється в такому порядку. Якщо грошові кошти заставодавця знаходяться у володінні заставодержателя, останній вправі залишити їх у себе, а надлишок повернути заставодавцеві. До здійснення цих дій, спрямованих на звернення стягнення на грошові кошти, що є предметом застави, заставодержатель зобов’язаний повідомити про свій намір здійснити такі дії боржника і інших обтяжувачів предмета застави.
ЗАСТАВА ЦІННИХ ПАПЕРІВ
68. Відносини з приводу застави цінних паперів регулюються ст. 53, 54 Закону «Про заставу» [64]. Передбачено поширення на відносини щодо застави цінних паперів на пред’явника норм ст. 40 — 42 Закону «Про заставу», присвячених заставі товарів в обороті або у переробці (ст. 55 Закону «Про заставу»). Крім того, окремі правила, що стосуються застави цінних паперів, містяться в підзаконних нормативно-правових актах (Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів; п. 2.1 Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України [374]).
69. Стаття 53 Закону «Про заставу» допускає заставу ордерних цінних паперів шляхом вчинення передавального запису (індосаменту) і вручення заставодержателю індосованого цінного паперу. В інших випадках застава цінних паперів оформляється договором між заставодавцем та особою, на ім’я якої були видані цінні папери.
70. Заставлені цінні папери (якщо вони випущені в паперовій формі) можуть бути передані на зберігання в депозит нотаріуса або банку.
71. Застава іменних цінних паперів, право власності на які підлягає реєстрації, передбачає дотримання Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів. Після укладення договору застави оформляється розпорядження застави. Якщо разпорядження застави дається власником іменних цінних паперів, воно оформляється як передавальне розпорядження (п. 21 названого Положення). Стосовно передавального розпорядження як варіант встановлюється вимога нотаріального посвідчення підпису на ньому (п. 2.1 того ж Положення). На підставі розпорядження застави реестродержатель (реєстратор) вносить у систему реєстру запис про заставу, запис про припинення застави здійснюється за розпорядженням заставодержателя. Розпорядження застави — це типовий односторонній правочин. А ст. 78 Закону «Про нотаріат» [75] допускає нотаріальне засвідчення підпису тільки на документах, що не мають характеру правочинів. Отже, орган, що затвердив назване Положення (Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку), не мав права встановити обов’язковість нотаріального засвідчення підпису власника іменних цінних паперів на розпорядженні застави. Не мав він права і установити обов’язковість нотаріального посвідчення розпорядження застави як правочину, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК кожен випадок, коли правочин підлягає нотаріальному посвідченню, може бути встановлений лише законом. Правда, зазначене вище Положення передбачає, що посвідчення справжності підпису може здійснюватись не тільки нотаріусом, іншими особами, уповноваженими на здійснення нотаріальних дій, а й відповідальним працівником реестроутримувача.
72. Звернення стягнення на цінні папери, що є предметом застави, може здійснюватись шляхом звернення з позовом до суду. Отримання виконавчого напису нотаріуса з метою звернення стягнення на заставлені цінні папери не передбачається. Стаття 33 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлює особливості позасудового звернення стягнення на заставлені цінні папери та реалізації заставодержателем прав, що випливають із застави певних видів цінних паперів.