Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
7. Цивільний кодекс визнає можливість укладення договорів щодо «єдиних майнових комплексів підприємств». Прямо передбачається можливість передання їх у заставу (ч. 4 ст. 191 ЦК). Але така можливість передбачалась ще до прийняття нового Цивільного кодексу. Частина четверта ст. 11 Закону «Про заставу» передбачає можливість передання в заставу цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів за згодою і на умовах, погоджених з органом, уповноваженим управляти відповідним майном. Застава цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства передбачає складання розподільчого балансу і облік доходів, оборотних матеріальних коштів, поліпшень майна і прав, одержаних, набутих або зроблених після укладення договору застави. Оскільки підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю (ч. 3 ст. 191 ЦК), застава єдиного майнового комплексу має здійснюватись відповідно до Закону «Про іпотеку» [197]. Але на цей час названий Закон неможливо застосовувати до правовідносин щодо іпотеки підприємств як єдиних майнових комплексів.
8. Відповідно до ч. 4 ст. 576 ЦК і частини четвертої ст. 4 Закону «Про заставу» не можуть бути предметом застави національні, культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності, якщо вони занесені чи повинні бути занесені до Державного реєстру національної культурної спадщини.
9. Звернення стягнення на корпоративні права, що не посвідчені цінними паперами, законодавство України не передбачає. Отже, ці права не можуть бути предметом застави. Але предметом застави можуть бути майно, яке має право одержати учасник при виході з господарського товариства, як майно, що стане власністю заставодавця після укладення договору застави (частина третя ст. 5 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»), тобто виділене відповідно до ст. 131, 140 ЦК, ст. 57 і 73 Закону «Про господарські товариства» [53], а також право учасника товариства на одержання частини прибутку господарського товариства на підставі ст. 116 ЦК.
Чинне законодавство не допускає також застави паю у виробничому чи споживчому кооперативі, паю, що належить учаснику споживчого товариства, але майно, на яке член кооперативу отримає право при виході із кооперативу, може бути предметом застави.
10. Застава земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, допускається. Щодо земель сільськогосподарського призначення встановлено, що вони можуть бути предметом застави тільки в силу договорів, у яких заставодержателями виступають банки (ст. 133 Земельного кодексу [38]).
11. Застава абсолютних речових прав відповідно до законодавства України є неможливою, оскільки заставі підлягає відповідне майно, а не ці права. Застава абсолютних прав на об’єкти інтелектуальної власності можлива, оскільки мова йде про майнові права. Немайнові права на об’єкти інтелектуальної власності не можуть бути предметом застави, оскільки вони не відносяться до категорії майна, яке є предметом застави за визначенням.
Право на відшкодування моральної шкоди визнається немайновим, тому воно не може бути предметом застави.
12. Не можуть бути предметом застави майнові права, що мають особистий характер (право на відшкодування шкоди, заподіяної шляхом ушкодження здоров’я фізичної особи або у зв’язку із заподіянням смерті). Не буде відповідати закону застава тих прав, що не мають цивільно-правового змісту, а передбачені спеціальними галузями законодавства — трудовим (право на заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати, інші матеріальні права в рамках трудових правовідносин), правом соціального страхування і забезпечення, сімейним (право на одержання аліментів) тощо.
Не можуть бути предметом застави й інші права, відчуження яких не допускається. Стаття 824 ЦК і положення Житлового кодексу [29] не передбачають, як правило, відчуження прав наймача за договором найму житла.
13. Не може бути предметом застави майно, що перебуває у власності фізичних осіб, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами. Перелік майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, є додатком до Закону «Про виконавче провадження» [129].