Сімнадцять спалахів весни

Пастор знизав плечима:

— Така фігура, як президент швейцарської республіки, вас улаштує?

— Ні. Це офіційні канали. Це несерйозно. Я маю на увазі діячів церкви, впливових у цьому світі людей.

— Усі діячі церкви впливові люди в цьому світі, — сказав пастор, але, побачивши, як знову пересмикнулось обличчя Штірліца, швидко додав: — У мене там багато друзів. Було б наївно, коли б я вам щось обіцяв, але думаю, мені пощастить обговорити це питання з серйозними людьми. Брюнінг, наприклад… Його поважають… Але ж мене спитають, кого я представляю.

— Німців, — коротко відповів Штірліц. — Якщо вас запитають, хто конкретно має намір вести переговори, то ви запитаєте: «А хто конкретно поведе їх від Заходу?» Але це через зв'язок, який я вам дам…

— Через що? — не зрозумів пастор.

Штірліц усміхнувся й пояснив:

— Усі деталі ми ще обговоримо. Поки що для нас важливо, щоб була принципова домовленість.

— А де гарантія, що сестра та її діти нe попадуть на шибеницю?

— Я звільнив вас із тюрми?

— Так.

— Як ви думаєте, це легко було?

— Думаю, що ні.

— Як ви думаєте, маючи на руках запис вашої розмови з провокатором, міг би я послати вас у піч?

— Безумовно.

— От я вам і відповів. Вашій сестрі нічого не загрожуватиме. Доти, звичайно, поки ви будете робити те, що вам велить обов'язок людини, яка вболіває за німців.

— Ви погрожуєте мені?

— Я попереджаю вас. Якщо ви будете поводитись інакше — я нічого не зможу зробити для того, щоб урятувати вас і вашу сестру.

— Коли все це має відбутися?

— Скоро. І останнє: хто б не питав вас про нашу розмову…

— Я мовчатиму.

— Навіть коли вас питатимуть про це під тортурами?

— Я мовчатиму.

— Хочу вам вірити…

— Хто з нас двох зараз більше ризикує?

— Як вам здається?

— Мені здається, що більше ризикуєте ви.

— Правильно.

— Ви щиро хочете знайти мир для німців?

— Так.

— Ви недавно прийшли до цієї думки: дати мир людям?

— Та як вам сказати, — мовив Штірліц, — нелегко відповісти до кінця чесно, пасторе. І чим чесніше я відповім, тим більшим брехуном справді я можу вам здатися.

— В чому буде полягати моя місія, конкретніше? Я ж не вмію викрадати документи і стріляти з-за рогу…

— По-перше, — посміхнувся Штірліц, — цього недовго навчитися. А по-друге, я не вимагаю від вас, щоб ви вміли стріляти з-за рогу. Ви скажете своїм друзям, що Гіммлер через такого чи такого свого представника — ім'я я вам назву пізніше — провокує Захід. Ви поясните, що ця чи інша довірена особа Гіммлера не може хотіти миру, ви доведете своїм друзям, що ця людина — провокатор, позбавлена впливу й поваги навіть у СС. Ви скажете, що вести переговори з такою людиною не тільки безглуздо, але й смішно… Ви ще раз повторите їм, що це безумство — йти на переговори з СС, з Гіммлером, скажете їм, що переговори треба вести з іншими людьми, і ви назвете їм серйозні імена сильних і розумних людей… Але це — потім.