Микола Гоголь: між українським і російським націоналізмом

Через два роки вибухнув ще більший скандал у зв’язку з публікацією Надєждіна в Телескопе російського перекладу з французької «Філософських листів» Пєтра Чаадаєва. Хоча раніше Вєнєвітінов і Кірєєвський уже бавилися схожими ідеями, абсолютне похмуре чаадаєвське бачення місця Росії в людській цивілізації у своєму песимізмі перевершило всі інші. В епоху тріумфальних патріотичних інтерпретацій російської історії — чи то у складній манері Карамзіна або вульгарній манері Кукольника, чаадаєвська ідея про те, що Росія, назавжди загрузши у вічній цивілізаційній порожнечі, не має ні минулого, ні майбутнього, не могла не виявитися підривною, образливою та провокативною. Чаадаєв пішов настільки далеко, що стверджував: якби Росія не опинилася на шляху монгольських орд по дорозі до Західної Європи, її існування, ймовірно, було б непоміченим у світовій історії. У відомому фрагменті Чаадаєв характеризував Росію як виняток із універсальних людських законів: «Самотні у світі, ми світові нічого не дали, нічого у світу не взяли, ми не внесли в масу людських ідей жодної думки, ми ніяк не сприяли рухові людського розуму, а все, що дісталося нам від цього руху, ми спотворили». Ґерцен порівняв вплив чаадаєвського листа з «пістолетним пострілом посеред ночі»[138].

Після публікації листів цензора було звільнено від виконання своїх обов’язків, Телескоп нарешті закрито, а Надєждіна вислано до Сибіру. Як і у випадку з Булґаріним, Ґречем і Полєвим, найвищі ешелони російської влади взяли активну участь у боротьбі з кризою. Після того, як міністр освіти представив чаадаєвські листи Ніколаєві Першому, цар сам розпочав кампанію проти їхнього автора. Вона закінчилася офіційним оголошенням божевілля автора та домашнім арештом із обов’язковими щоденними візитами лікаря протягом року. Чаада'ву було відмовлено у праві на публікацію, а іншим було заборонено згадувати його ім’я у пресі. Ці репресивні заходи були особливо суворими, якщо врахувати, що вони були спрямовані проти блискучого інтелектуала та зразка громадянської мужності, людини, яка служила в почесній гвардії Алєксандра Першого під час війни з Наполеоном.