Понтиїзм. Казки кінця світу
- Автор: Михед Александр
- Год: 2014
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Кальварія
- ISBN: 978-617-7192-007
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Понтиїзм. Казки кінця світу». Краткое содержание книги:
Їхню службу перед веб-камерами для анонімних та онанімних клієнтів із усього світу важко назвати проституцією. Трахаються вони віртуально, торкаючись себе та втілюючи в режимі он-лайн фантазії західного світу. Маленькі і тендітні дівчатка, ніби гаремні служниці глобального борделю. За виконання особливих (збочених) примх вони отримують щедріші чайові. З віртуального рахунку долітає особливий звук, ніби дзенькнула копійчина, що впала у велику банку. Цієї ж миті вони повинні витягти руки з усіх своїх отворів, прикласти руки до губ та надіслати віртуальний повітряний поцілунок своїм юзерам зі словами: «Thank you Anonymous!», щиро впевнені, що Анонімус — нині найпопулярніше ім’я у світі.
Часом вони натрапляють на своїх колишніх однокласників або теперішніх одногрупників. Починаються сльози та шантаж.
Часом вони закохуються у своїх клієнтів, надихаючись їхніми романтичними посланнями та виголеними причандалами, якими ті трусять перед веб-камерою. Клієнти просять дівчат зайнятися коханням з їхнім зображенням. Чоловіки керують, вони покірно виконують їхні інструкції та бажання, вони досягають щораз вищих висот насолоди.
Часом на іспитах з англійської мови в рідних інститутах та бурсах вони не знають нічого іншого, окрім swallow, spank, ass, hole, enema, pussy, hard, dick, wet, fist, I’m cumming і т.д. З таким запасом слів іще можна розказати тему «My native country» або «My working day», однак про «Political system of Great Britain» буде вже складніше.
Секс як такий не був для нього ціллю. Він уже давно не приносив Роберту задоволення. Найгостріші моменти були перед цим — як красуні соромилися свого тіла і ніби випадково вимикали світло, як вони вихилялися в ліжку, приймаючи більш сексуальні пози та продовжуючи позувати для невидимих фотографів. Після сексу Роберт більше не шукав із ними зустрічі.
З польових нотаток Роберта Брата:
Жінки цієї країни дуже замкнені. Вони самотні. Їх хочеться тішити, як дітей, голубити і втішати, мовляв, не плач, усе буде добре, він до тебе повернеться і доскону будете ви разом. Одна надто любила себе і не могла отримати оргазму ні від кого, крім себе самої. Після сексу закрилася в душі і дофантазовувала до кінця. Інша не відала, що таке кунілінгус. Десять років шлюбу чоловік гидував її вульвою. Були ще сотні інших. Їх хотілося смішити і розважати, давати їм тепло та надію на завтра. Одначе жодна з них не цінувала того, що в них було. Кожна мріяла про інше життя, інше тіло, іншу країну.
Здебільшого чоловіки цієї країни — нахабні тварини, яких, здається, оминула еволюція, вкоротивши кілька своїх ланок. Лишилися тільки два варіанти — амеба і гамадрил. Культура поведінки та ставлення до матерів і жінок відсутня як така. У їхній повній тупості і недолугості криється одна з причин нашого успіху тут. Ми, як таємні агенти щастя, шпигуни королівства мрій, здатні вислухати жінку, розвеселити, дати їй відчуття захищеності та показати можливість іншого життя. Так, це може тривати одну ніч. Або тиждень. Одначе ми змінюємо їх. І після цього життя в зоопарку з гамадрилами та амебами стає нестерпнішим.
Часом до Роберта підходили жінки старшого віку. Вони просили автографи. Хотіли з ним сфотографуватися. Коли він був сам, ніяковіючи, вдавав спантеличення і погоджувався, не розуміючи, з ким його переплутали. Коли був із кимсь із жертв, то відмовлявся і щиро обурювався: «Sorry, but I’m not a superstar». Жінки здивовано відходили, обговорюючи чарівність Робертової доньки. Молодші ж жертви, поки там що, вже були готові на все — серпанок німбу слави світився на ньому.
З Кейт усе було інакше. Катря мала 20 років, розкішну фігуру, волошкові очі та ідеально володіла англійською, орієнтуючись в акцентах і діалектах. Роберт із захватом слухав її. Вона казала, що він дуже схожий на її батька. Той загинув у пожежі десяток років тому. Вона, не вагаючись, казала, що він — «її нав’язливий потяг за Фройдом». Вона хотіла не конкретно Роберта, його тіло. Катрі був потрібен його досвід, його тепло, впевненість, яку він дарував. До сексу справа не доходила. Їм було добре і так.