Понтиїзм. Казки кінця світу

Роберт посміхається кожному, хто йому зустрічається. Набурмосений персонаж, з якого ледь витягуєш «Hi!» або «Hello», впадає у стан заціпеніння, коли цей дивний іноземець запитується: «How are you?» Ледь вимовивши «Ок», вони намагаються прошмигнути далі.

Роберт віддається дбайливим рукам Сержа, як він називає Сірьожу — масажиста-гомосексуаліста з південних областей. Роберт полюбляє його доторки і знає: Серж чітко усвідомлює межу між професійними і особистими доторками. Уривчастими фразами ламаної англійської вони, як завжди, солідарно говорять про скурвну жіночу природу.

З польових нотаток Роберта Брата:

У цій країні кожен хоче обманути і використати іншого. Особливо якщо цей інший — чужоземець. Німець, німак, не здатний зрозуміти по-їхньому. Особливі ціни до музеїв, спеціальні меню з урахуванням закордонних цін і курсів валют, унікальні пропозиції на проїзд у таксі. Щоправда, це глобальне бажання швидкої наживи розповсюджується і на своїх. Ніби вся країна — величезний курорт, на якому всі хочуть здерти втридорога, щоб отримати надприбуток. Поняття сервісу в цій країні відсутнє, а люди непривітні. Ані продавець, ані сусід по сходовому майданчику не привітаються з вами. Радше вишкіриться і оцінить твій прикид, оцінюючи, скільки з тебе можна здерти. Кожен продавець, кожен офіціант, кожен, хто задіяний у сфері обслуговування, ненавидить усіх клієнтів загалом і кожного зокрема. Його ламає і перекручує прислужувати комусь, у його мріях йому винні всі.

У цій країні жінки радо вступають у розмову з іноземцями. Ми для них як утілення надії. Ми — тіні, обіцянки кращого життя за непримарними кордонами. Кожен іноземець — це реальний шанс вирватися з цієї трясовини марудного повсякдення. Часом вони кажуть своїм хлопцям, що їм просто цікаво з ними, або що це тільки практика мови, або що завжди добре мати друга з-закордону. Їхня аргументація не знає меж фантазії. Ми для них — легкий заробіток. Жінки цієї країни інстинктивно знають закони ринку і живуть за ними — коротка спідниця, приємні бесіди, не надто апатичний секс за кілька вечерь у ресторанах, новий одяг або телефон. Вигідний натуральний обмін.

Роберт знайомився зі своїм жертвами будь-де. Найважливіше — це перше питання. Він зрідка його змінював. How can I get to the library? Від такої нахабності й неочікуваності красуні та моделі втрачали мову. Далі були жарти, запитання, запрошення, прогулянка містом, відвідини кількох галерей та модних арт-центрів. Оскільки в галереях була тільки агітація та пропаганда, а в арт-центрах — гівно в банках і на постаментах, Роберт швидко пропонував втекти кудись і повечеряти разом. Того ж вечора він брав швидку перемогу. Мистецтво допомагало йому в цьому як могло.

З польових нотаток Роберта Брата:

У цій країні жінки вивчають іноземні мови, щоби вдало вийти заміж. Наречений може принадитись у процесі навчання в університеті — серед перспективних зоряних хлопчиків, для яких за рік-два відкриються кар’єрні двері під протекцією їхніх батьків. Або ж, якщо не пощастить, випускницям доводиться відправлятися в одиночне плавання, в експедицію з виловлювання іноземних членів, точніше — членів іноземних делегацій. Найбільш відчайдушні — ті, котрі мають симпатичніше личко слов’янського типу, великі груди та маленький мозок — ще під час навчання починають підробляти на додаткових заняттях із практики мови.