А листя падають...

Всі незаміжні й холості. Тому і хочу запитати, Я вас усіх, скажіть, мені, Так в чому ж є ота порядність, В тім, що ми любимо, чи ні? Тому і хочу запитати: Вірність, то правда, чи брехня? А щоб аби поговорити - Тоді навіщо нам така? А тому й хочу запитати: /Нехай мене Господь простить!/, Якщо це є для дурнів жарти - Чи варт про неї говорить? 11.6.1990 р. З ЯКИХ КРАЇВ? Я тебе і жду й не жду, Хочу і не хочу, Сам не знаю, що роблю, Як із нею ходжу. Як відійду, подивлюсь З відстані - чудова, А як ближче підійду - Як в хліві корова. А ні етики, ні слів, Посмішки ні трішки, І з яких воно країв Причвалало пішки? 11.10.1961 р. ЦІЛУЙ ЇЇ Якщо жінка з тобою Серед квітів і туй, То ти менше роздумуй І як більше цілуй. Ти цілуй й пригортайся До її грудоньок, Поки ті солоденькі І на губках медок. Ти цілуй, як в останнє, Як ріка береги, Бо чого хоче жінка, Того хочуть - Боги! 1.8.1997 р. З НОВИМ РОКОМ! Пройшов вже тиждень, а мені Здалось, що тут я цілу вічність. О, як би я хотів в ці дні Тобі стать дідом Новорічним. І рівно в нуль-нуль-нуль годин До тебе в спальню завітати, Принести повненький графин І з Новим роком привітати. Щоб веселіше було спати... 30.12.1990 р. В САНАТОРІЇ Довго думав я як діять, Де подіти горе, І вирішив взять відвезти Я його на море. Та коли приїхав, думав, Стану заікатись, Бо до кого тут, пробачте, Можна залицятись? А ні жодної дівчини - Лиш одні бабусі І всі кинулись на мене, Як вовки на гуся. Став й не знаю, що робити? - Чи втікать, чи здаться. А вони, немов сороки Так і 'фраєряться'. Потягнули всі відразу Тут же на танцюльки, Щоб розважитись хоч якось, Влаштували гульки. -Відчепіться, люди добрі, Залиште в покої, Дайте хоч перепочити! - Сам втік від такої. 24.12.1990 р. НАЙНІЖНІША КВІТКА Хто не любить з нас блондинок,- Хай це скаже сам мені, Бо нема на світі квітки Найніжнішої в житті. Співчуваю я грузинам І всім тим, хто любить грім, Як той білий колір шкіри Не дає всім спати їм. А тому, хто б не пасквілив, Й як би фей не ображав, Але хто, скажіть, у світі Щось в житті солодше знав? 19.41990 р. ЗЛІСТЬ І ЩЕДРІСТЬ Звідки в тебе, дорогенька, Стільки злості і щедрот, І до того ж - на всі смаки Для усіх земних істот? То ти, ніби справжні ліки - Хоч до рани прикладай, То страшніша від шуліки - Хоч із дому утікай. Все є в цього янгелочка: Гострі зубки й пазурі, А яке воно чарівне У своїй любовній грі. Буде вас весь день голубить, Обнімать і цілувать, А попробуй ти їй ,любий, Проти шерсті щось сказать. І тоді ви попадете У країну 'навпаки'. Й, навіть, в голову не прийде, Що це ті самі жінки. Підуть в хід і крик й тарілки, І такий кардибалет, Що втікатимеш від жінки - Як від полькі карапет. 14.9.2001 р. МІЙ ЯНГЕЛ О, ти мій Янгел - охоронець, Моя ти Бджілко, розігнись, І з висоти польоту птаха На світ наш божий подивись. Ти подивись на божі сяйва - Коли зявляється роса! Що, навіть, вечір в полі гасне, Щоб десь поглянуть в небеса. Сходи у парк, поїдь на море, Хоч раз на люди покажись, І стань хоч раз сама собою, І до прохожих посміхнись. 9.1.2000 р. ОЧІ ДІВОЧІ Губоньки у дівчини Маками горять, Боже! Як же хочеться Їх поцілувать! У очах дівочих Бісики палають Ті, які магнітом Хлопців притягають. І не втримать батьку, Й матері не втримать Той могутній спалах, Ті могутні ритми. Ритми, що приводять Душу в справжнє свято, Якщо їм не стане На заваді тато. 22.3.1990 р. ЗАГУБЛЕНА ДУША Що ти чарівна - я те знаю, Та за відвертість вже прости,