Українське письменство

Не будемо надто уважати на компліменти, яких є трохи в обох статтях («благородний літературний матеріал» тощо): поетичних творів, які підносилися в той час понад середній, дуже невисокий рівень, було небагато, і, розуміється, впливовому журналові, який намагався зібрати довкола себе весь цвіт українського письменства, і «єдиній» на всю Наддніпрянщину газеті, що мала українську книжку популяризувати, проштовхувати на провінцію, — не випадало виступати з різким відзивом про твір будь-що-будь не щоденний. Але варт порівняти стримані вислови оглядів хоча би з фейлетоном одного із цитованих авторів з приводу олесівського «По дорозі в казку», щоб холодність читачівського прийняття «Руфіна і Прісцілли» впала в око.

Ще характерніше стоїть справа з третім оглядом — М. М. Могилянського (в «Русской мысли»). В своїй «беглой регистрации более или менее выдающихся фактов» автор огляду відзначає вихід «Історії українського письменства» С. Єфремова, появу II тому Шевченкових творів у вид. Яковенка, нотує Винниченкові п’єси «Чорна Пантера і Білий Ведмідь» та «бліді, непереконуючі художньо» «Співочі товариства», нові оповідання Коцюбинського («Сон», «Що записано в книгу життя»), говорить навіть про «буйное дарование» Чупринки, — але про «Руфіна і Прісціллу» не згадує й словом. Цікава паралель до відомих слів Г. Хоткевича про «допотопність» Лесиних тем, про «суворі лінії давньої культури» в її драмах і хороша ілюстрація до власних слів поетки, що оцінювала свої писання, як речі «нечитомі».

У зв’язку з цими явищами до речі буде згадати ще один епізод в критичній літературі про «Руфіна і Прісціллу», відзив А. В. Музички, просто протилежний попереднім характеристикам та замовчанням. Для Євшана ця п’єса — найкнижковіша із писань Лесі Українки; для Ан. Василька так само складною і довгою видається «передача», що в’яже життьовий матеріал з творчістю поетки; для А. В. Музички, навпаки, в «Руфіні і Прісціллі» повно конкретних указівок та біографічних даних. Зосібна драма Руфіна і Прісцілли — це те, що було в родині Косачів.