Право на пиво
- Автор: Копил Віталій, Сандлер Юлія
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: Джерела М
- ISBN: 966-7831-90-6
- Жанр: Юмористическая фантастика
Электронная книга - «Право на пиво». Краткое содержание книги:
Пам’ятайте тільки про одне: якщо навіть гарного пива надто багато — це погано. Тому п’ємо в міру! Де мій келих? Наливай!
Не секрет, що пиво є улюбленим напоєм фанів, тобто аматорів фантастики. І саме конкурс оповідань про пиво викликав широкий резонанс серед письменницької та читацької громадськості. Отже, відкоркуйте пляшечку «Оболоні» і починайте читати. Це чтиво пасує під пиво!
Отже, каюта В3. Перший раз замок відкрився зсередини о дев’ятнадцятій сорок дев’ять — місс Марпл пішла до бару. О двадцять третій тридцять три замок відкрили ззовні — місс Марпл повернулася. Потім відкриття каюти о восьмій нуль п’ять — місс Марпл пішла снідати у кают-компанію. Стовідсоткове алібі. Отже, що ми маємо? Професора пасажири вбити не могли. Залишаємося я і ти, — Холмс запитально подивився на свого помічника.
Той сполотнів і квапливо витяг із нагрудної кишені складений аркушик паперу.
— Що це?
— Роздруківка роботи електронного замка у моїй каюті. Відразу після вахти я пішов до себе в каюту і пробув там до восьмої години ранку.
Холмс узяв аркушика і пробіг по ньому очима.
— Що ж, Ватсоне, і у вас стовідсоткове алібі. Залишаюся один я. У цей час я був у рубці керування. Алібі, звичайно, не ідеальне. Я міг увімкнути автопілот, зайти в каюту професора і вбити його. А потім спокійно повернутися на свій пост. Правильно, Ватсоне? — Холмс усміхнено подивився на свого помічника, який ще більше сполотнів.
— Так, сер, але…
— Отож бо, але. Земля доручила розслідування мені. Отже, вона вважає, що я — не вбивця. А от якщо я його не знайду, то тоді на Землі й за мене, і за всіх інших, які тут присутні, візьмуться серйозно, — капітан ще раз уважно подивився на Ватсона, — якщо дістанемося, звичайно, до цієї самої Землі.
— Що ж робити, сер?
— Думати.
5 годин 20 хвилин до розрахункового часу прибуття «Гермеса» у космопорт «Незалежний», планета Аріадна.
Капітан «Гермеса» Шерлок Холмс востаннє пройшовся по клавіатурі центрального бортового комп’ютера. Комп’ютер на мить задумався і відгукнувся кількома фразами на моніторі. Людські очі сковзнули по тексту, потім ще раз і нарешті зупинилися. Довгих півгодини людський мозок розгадував шараду, вкладену в ці фрази.
— Ватсоне, — стомленим, глухим голосом нарешті вимовив капітан, — готуй розрахунки для стрибка в гіперпростір.
— Слухаюсь, сер.
4 години до розрахункового часу прибуття «Гермеса» у космопорт «Незалежний», планета Аріадна.
— Ватсоне, розрахунки готові?
— Так, сер.
— Пам’ятаю, ти казав, що одне з твоїх хобі — комп’ютерне відео.
— Так, сер, — здивовано вигукнув Ватсон.
— Ти не хочеш зараз стрибати в Гіпер?
— Якщо чесно — ні, сер.
— Тоді доведеться попрацювати.
2 години 10 хвилин до розрахункового часу прибуття «Гермеса» у космопорт «Незалежний», планета Аріадна.
— УВАГА! УВАГА! Говорить капітан корабля «Гермес». Усім пасажирам корабля наказую терміново, до п’ятнадцятої двадцяти зібратися в кают-компанії. Дякую за увагу.
Корабельні репродуктори ще тричі повторили це повідомлення.
1 година 50 хвилин до розрахункового часу прибуття «Гермеса» у космопорт «Незалежний», планета Аріадна.
Пасажири, які прийшли в кают-компанію, побачили таку картину. У центрі приміщення, на столі, стояв сірий сталевий ящик, за розмірами як невеликий дисплей. Від нього тяглися проводи до тридцятишестидюймового монітора, що стояв окремо.
— Сідайте, панове, — капітан Холмс рукою вказав на чотири крісла, що стояли півколом навпроти монітора.
— Отже, панове. Ви знаєте, що учора вночі було вбито одного з пасажирів цього корабля. Ви його знали як пана Мюррея. Через певні обставини, розголошувати які я не маю права, Земля наділила мене надзвичайними повноваженнями класу АА01 і зажадала знайти вбивцю до посадки «Гермеса» на Аріадну. У випадку ж неможливості знаходження вбивці мені наказано, — Холмс із натиском вимовив це слово, — стрибнути назад у гіперпростір, — на останніх словах капітан подивився на Бонда. Той здригнувся, глянув на Холмса і демонстративно відвернувся. Не приховуватиму, — продовжував Холмс, — перехід у Гіпер при запасах пального, що у нас залишилося, надзвичайно небезпечний захід. Звідтіля ми можемо і не виринути.
Четверо пасажирів мовчали: Пуаро злякано, Гуров спокійно, Бонд і місс Марпл — байдуже. Гнітючу паузу перервав Гуров:
— Кеп, Ви вирішили нас налякати наприкінці? Вбивця знайдений?
— Поки ні.