Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Червоний Голод. Війна Сталіна проти України
Червоний Голод. Війна Сталіна проти України - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Червоний Голод. Війна Сталіна проти України

Электронная книга - «Червоний Голод. Війна Сталіна проти України». Краткое содержание книги:

У книзі «Червоний голод. Війна Сталіна проти України» (Премія Фундації Омеляна й Тетяни Антоновичів, 2017, Премія Лайонела Гелбера, Премія Даффа Купера, 2018) Енн Епплбом висвітлює історію Голоду 1932–1933 років та події, що цьому передували. На основі архівних документів, щоденників, усних свідчень, мемуарів, досліджень українських та зарубіжних науковців авторка доводить, що штучний голод в радянській Україні та репресії проти української інтелігенції на початку 1930-х стали складовими єдиного наміру Сталіна та його поплічників. Більшовицькі лідери добре пам’ятали, як майже втратили Україну в 1917–1920 роках. Коли з масовими виступами українських селян проти колективізації ця загроза виникла знову, комуністична влада вдалася до політики творення голоду, яка забрала життя майже чотирьох мільйонів людей. Проте, як зазначає Епплбом, в історичній перспективі Сталін програв війну проти України, котра врешті виборола незалежність. І хоча «Червоний голод» написано не у відповідь на сучасні події, розуміння причин, механізму та наслідків Голодомору можуть багато чого прояснити в нинішніх українсько-російських відносинах і трактуваннях спільного радянського минулого.
1 ... 43 44 45 46 47 48 49 50 51 ... 191
Перейти на страницу:

Перші роки сіяв я п’ять десятин, потім, як виріс, почав дуже хрип вигинати: по три, по п’ять і по сім кіл [коло — чотири гектари] сіяв, ось як! Робив я та син з жінкою. Два рази тільки піднаймав робітника у саму спеку. Радянська влада ці роки диктувала як? — Сій як можеш більше!... А зараз боюсь! Боюсь, за ці сім кіл посіву дістанеться мені на горіхи, обкуркулять.[301]

Ось так Радянський Союз вщент зруйнував мотивацію селян до вирощування більшої кількості зерна.

Навіть якщо не всі більшовики усвідомлювали цю неузгодженість, Сталін прекрасно все розумів, і взимку 1928 року він та його найближчі соратники вирішили діяти відкрито. Політбюро направило одного зі своїх членів Анастаса Мікояна на Північний Кавказ, щоб оприявнити причину дефіциту продовольства. В Україну приїхав Молотов. Сам Сталін вирушив до Сибіру.

Свідчення про тритижневу поїздку Сталіна дуже красномовні. За звітами, які він напише згодом, Сталін переконався, що всі низові партійці (деякі з них ще й посміли йому перечити) були переконані, що нестачу зерна можна здолати технічними заходами, наприклад запропонувавши селянам більше мануфактури в обмін на зерно. Але чи стало б краще забезпечення селянських дітей взуттям вирішенням проблеми в довготривалій перспективі? На зустрічі з партійними керівниками Сибіру Сталін, одягнений у новий кожух, несподівано почав розмірковувати вголос про глибокі проблеми в радянському сільському господарстві. Після революції, нагадав він слухачам, селяни поділили поміщицькі й монастирські землі (що відібрали в колишніх власників), й створили мільйони маленьких непродуктивних господарств, однак так і не вибилися зі злиднів. Саме в цьому й суть проблеми: господарства «куркулів» були набагато ефективніші (порівняно з бідними сусідами), тому що в них було більше землі.

Сила заможного господаря, підсумував Сталін, криється в існуванні великого господарства. Великі господарства мали вищу продуктивність праці й частіше використовували новітні технології. Іванісов спостерігав ту саму проблему: найуспішніші господарі багатіли та нагромаджували більше землі, з якої отримували вищі врожаї. У такий спосіб вони ставали ідеологічними антагоністами, «куркулями».

Що з цим робити? Через свою ідеологію Сталін не міг дозволити успішним фермерам розширювати земельні наділи та розбудовувати міцні господарства — так, як це історично відбувалося в інших країнах. Це — неприйнятно й неприпустимо, щоб у комуністичній країні існували великі землевласники чи бодай багаті фермери. Але Сталін також розумів, що переслідування заможних селян не призведе до зростання виробництва зерна. Його висновок: єдиним вирішенням проблеми є колективне господарювання: «Об’єднання малих і дрібних селянських господарств у великі господарства ... це єдиний для нас шлях».[302] СРСР були потрібні великі державні ферми. Селяни повинні відмовитись від власної землі, об’єднати ресурси й вступити до таких господарств.

Як зазначено вище, перші нечисленні колективні господарства заснували в 1918–1919 роках, проте такий досвід не набув поширення. Водночас колективне господарювання відповідало кільком марксистським постулатам і мало прихильників у Комуністичній партії, тому від ідеї колективізації ніколи не відмовлялися. Дехто сподівався, що створення колгоспів — колективних господарств із колективним правом власності — пролетаризує хліборобів, перетворить селян у робітників із заробітною платнею, і вони почнуть думати й діяти як робітники. Під час обговорення цього питання в 1929 році один із прихильників колективізації пояснив, що «великий колгосп, як усі знають, має стати типом економічного виробництва, подібним до наших соціалістичних заводів та державних господарств».[303] Пропаганда колективізації також віддзеркалювала радянський культ науки і техніки, віру в те, що новітні технології, підвищення продуктивності праці та застосування методів раціонального управління вирішать усі проблеми. Землю і сільськогосподарський реманент буде усупільнено. Для більшої ефективності тракторами й комбайнами розпоряджатимуться державні машинно-тракторні станції (МТС), котрі позичатимуть машини колективним господарствам, відповідно до їхніх потреб.

вернуться

301

Mikhail Sholokhov, Virgin Soil Upturned, trans. Stephen Garry (London: W.&J. Mackay, 1977), 23.

вернуться

302

Steven Kotkin, Stalin: Paradoxes of Power, vol. 1, 672, цит. Известия ЦК КПСС, 1991, № 6, 203–5, РДАСПІ, 558/11/118, 23–6.

вернуться

303

R. W. Davies, The Soviet Collective Farm, 1929–1930 (Cambridge, MA: Harvard University Press, 1980), 71.

1 ... 43 44 45 46 47 48 49 50 51 ... 191
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)