Першому гравцеві приготуватися

Це змусило мене знову рухатись. Тепер у мене була всього лиш година фори. А може й менше.

Досягши Клівленд-авеню, вулиці, на якій виріс Галлідей, я помчав вниз потрісканим тротуаром до входу його будинку. Він виглядав як на фотографіях, які я бачив: скромний двоповерховий колоніальний дім з червоними вініловими стінами. На під’їзді до будинку були припарковані два седани «Форд» кінця сімдесятих, один з них стояв прямо на шлакоблоках.

Дивлячись на копію старого будинку Галлідея, я намагався уявити, як він там зростав. Я читав, що в справжньому Мідлтауні, Огайо, в кінці дев’яностих кожен будинок на цій вулиці знесли, щоб звільнити місце для торгового центру. Але Галлідей назавжди зберіг своє дитинство тут, в ОАЗі.

Я побіг вгору доріжкою і ввійшов через парадні двері, які вели у вітальню. Я добре знав цю кімнату, бо вона з’являлась у «Запрошенні Анорака». Я впізнав симульовану дерев’яну обшивку, оранжевий килим, примітні меблі, що виглядали так, ніби їх зібрали з різних гаражних розпродажів ери диско.

Будинок був порожній. З якоїсь причини Галлідей вирішив не розміщувати тут NPC-копію себе чи своїх померлих батьків. Можливо, це було б занадто химерно навіть для нього. Проте я помітив сімейне фото на стіні у вітальні. Воно було зроблене біля місцевого супермаркету «Кеймарт» у 1984, хоча містер та місіс Галлідей все ще були одягнені за модою кінця сімдесятих. Дванадцятирічний Джиммі стояв між ними, похмуро дивлячись в камеру з-під товстих окулярів. Галлідеї виглядали як звичайна американська сім’я. Не було жодного натяку на те, що чоловік у коричневому костюмі був жорстоким алкоголіком, а усміхнена жінка в квітковому костюмі мала біполярний розлад особистості, чи що молодий хлопець у вицвілій футболці з принтом «Asteroids» одного дня створить абсолютно новий всесвіт.

Оглядаючись, я здивувався, чому Галлідей, який завжди стверджував, що мав жалюгідне дитинство, пізніше згадував його з такою ностальгією. Я знав, що коли нарешті виберусь зі стеків, не оглядатимусь. І точно не створюватиму детальну симуляцію того місця.

Я глянув на габаритний телевізор «Зеніт» та приєднану до нього приставку «Atari 2600». Симульована текстура деревини на пластиковому корпусі «Atari» ідеально відповідала симульованій текстурі на шафі з телевізором та стінах у вітальні. Біля «Atari» лежала взуттєва коробка з дев’ятьма ігровими картриджами: «Combat», «Space Invaders», «Pitfall», «Kaboom!», «Star Raiders», «The Empire Strikes Back», «Starmaster», «Yars’ Revenge» та «E.T.». Мисливці надавали особливого значення відсутності «Adventure», гри, в яку Галлідей грав на цій самій приставці в кінці «Запрошення Анорака». Люди обшукали всю симуляцію Мідлтауна, але так і не знайшли копію гри на цілій планеті. Мисливці приносили копії «Adventure» з інших планет, але коли намагались зіграти в них на приставці Галлідея, вони не працювали. Досі ніхто не зміг зрозуміти чому.