Першому гравцеві приготуватися
- Автор: Клайн Эрнест
- Серия: Першому гравцеві приготуватися #1
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 9789669484826
- Переводчик: Зоряна Крижанович
- Жанр: Киберпанк
Электронная книга - «Першому гравцеві приготуватися». Краткое содержание книги:
Першу годину фільму я був на межі, постійно намагаючись продумати наперед наступний рядок діалогу. Варто було запороти слова або не виконати дію в потрібний момент, рахунок зменшувався і на екрані з’являлося попередження. Після двох помилок поспіль, з’являлося «ОСТАННЄ ПОПЕРЕДЖЕННЯ». Я не був упевнений, що станеться, якщо я помилюся тричі, але думаю, що мене або викине з воріт, або мого аватара просто вб’є. Я не хотів дізнатись, що саме.
Коли я правильно виконував сім дій або декламував сім рядків діалогу поспіль, гра нагороджувала мене підказкою. Наступного разу, коли я не знав, що робити або говорити, то міг вибрати підказку, і правильна дія або рядок діалогу ніби телесуфлер з’являлася на екрані.
Сцени, що не залучали мого персонажа, симуляція скоротила до пасивного споглядання від третьої особи, і все, що я повинен був робити, це сидіти склавши руки і дивитися, як розігрується сюжет, наче дивитися сценку в старих відеоіграх. Під час цих сцен я міг розслабитися, поки мій герой знову не з’являвся на екрані. Під час однієї з таких перерв я спробував отримати доступ до копії фільму з жорсткого диска консолі ОАЗи, з наміром відкрити його у вікні на екрані і підглядати. Але система не дозволила. Насправді, я виявив, що не міг відкрити інші вікна, поки перебував усередині воріт. Коли я спробував, то отримав попередження: «Не шахраювати. Спробуєш схитрувати знову, і гру завершено!
На щастя, виявилося, що допомога мені не потрібна. Після того, як я зібрав максимально можливі п’ять підказок, то розслабився, і гра навіть почала приносити задоволення. Насолоджуватися перебуванням всередині одного з моїх улюблених фільмів було неважко. Через деякий час я навіть виявив, що можу заробляти бонусні очки, говорячи репліки в такому ж тоні і з тією ж інтонацією, як у фільмі.
Тоді я ще не знав, що став першою людиною, яка зіграла в абсолютно новий тип відеоігор. Коли «GSS» пронюхала про симуляцію «Військових ігор» всередині Перших воріт (а це сталось дуже швидко), то компанія швидко запатентувала ідею і почала скуповувати права на старі фільми і телешоу, перетворюючи їх в інтерактивні ігри з ефектом присутності, які вони назвали «синхрофільмами». Синхрофільми стали шалено популярними. Виявилося, що існує великий попит на ігри, які дозволяють зіграти провідну роль в одному зі своїх улюблених старих фільмів або серіалів.
Коли я досяг фінальної сцени фільму, то вже починав смикатися від виснаження. Я не спав понад двадцять чотири години поспіль, весь цей час підключений до симуляції. Остання дія, яку я мав виконати — дати суперкомп’ютеру ВОПР10 команду «грати з самим собою» в хрестики-нулики. Оскільки кожна гра закінчувалася внічию, це був неймовірно ефективний спосіб показати комп’ютеру зі штучним інтелектом, що глобальна термоядерна війна — теж гра, в якій «єдиний виграшний хід — не грати». Це не дало запустити всі міжконтинентальні ракети Сполучених Штатів на Радянський Союз.
Я, Девід Лайтман, юний комп’ютерний ґік з передмістя Сіетла, самотужки запобіг кінцеві людської цивілізації.
Командний центр NORAD11 вибухнув радістю, і я чекав появи титрів. Але їх не було. Замість цього всі персонажі навколо зникли, залишивши мене одного в гігантському штабі. Я глянув на відображення свого аватара в комп’ютерному моніторі і побачив, що більше не виглядаю як Метью Бродерік. Я знову став Парзівалем.
Я оглянув порожній командний центр NORAD гадаючи, що робити далі. Тоді всі гігантські екрани переді мною потемніли, і на них з’явилися чотири рядки яскраво-зеленого тексту. Це була ще одна загадка:
Нефритовий ключ затаїв капітан
у місці давно забутім,
але тоді у свисток подуй,
коли трофеї всі здобуті.
На секунду я завмер, з німим подивом розглядаючи слова. Тоді вийшов із заціпеніння і швидко зробив кілька скріншотів. Поки я це робив, в найближчій стіні знову з’явилися Мідні ворота. Двері були відчинені, і крізь них можна було побачити спальню Галлідея. Це був вихід. Шлях назовні.
Я це зробив. Я пройшов Перші ворота.
Я знову подивився на загадку на екранах. Мені знадобились роки, щоб розшифрувати Лімерик і знайти Мідний ключ. На перший погляд, ця нова загадка про Нефритовий ключ може зайняти стільки ж часу. Я не зрозумів ані слова. Але я також не тримався на ногах і був не в стані вирішувати головоломки. Я ледве тримав очі розплющеними.