Першому гравцеві приготуватися
- Автор: Клайн Эрнест
- Серия: Першому гравцеві приготуватися #1
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: КМ-БУКС
- ISBN: 9789669484826
- Переводчик: Зоряна Крижанович
- Жанр: Киберпанк
Электронная книга - «Першому гравцеві приготуватися». Краткое содержание книги:
Поки я грав, музика з «Конана-варвара» закінчилась, касетник клацнув і почав грати зворотну сторону стрічки, потішивши мене музикою з «Леді-яструба». Я не міг дочекатись, щоб втерти носа Ейчу.
Я досяг останнього рівня підземелля близько четвертої години ранку і зійшовся зі Злим чарівником Даґґорату. Двічі вмерши і перезавантажившись, я нарешті його переміг, використовуючи Меч ельфів і Крижаний перстень. Я закінчив гру, забравши собі чарівний перстень чарівника. Після цього на екрані з’явилося зображення чарівника з яскравою зіркою на жезлі та мантії. Текст нижче говорив: «Узріть! Доля чекає руки нового чарівника!»
Я чекав, щоб побачити, що станеться. Спершу не відбувалось нічого. Потім древній матричний принтер Галлідея ожив і з гуркотом видавив один рядок тексту. Подавач випхав сторінку з верхньої частини принтера. Я вирвав листок і прочитав, що там було:
Вітання! Ви відчинили Перші ворота!
Я озирнувся і побачив, що тепер в стіні спальні з’явилися ворота з кованого заліза, точно в тому місці, де раніше був плакат «Військових ігор». По центру воріт був мідний замок із замковою шпариною.
Щоб дістатися до замка, я виліз на стіл Галлідея, тоді запхнув Мідний ключ у замкову щілину і повернув його. Ворота почали світитися, ніби розжарений метал, подвійні двері відчинилися всередину, відкриваючи море зірок. Виявилося, що це портал у глибокий космос.
«Боже мій, тут стільки зірок», — почувся безтілесний голос. Я впізнав цей фрагмент з фільму «2010». Тоді почувся низький, зловісний гул, а за ним — фрагмент саундтреку з цього фільму: «Так казав Заратустра» Ріхарда Штрауса.
Я нахилився і заглянув крізь портал. Ліворуч і праворуч, вгору і вниз. Нічого, крім нескінченного поля зірок у всіх напрямках. Примружившись, я зміг роздивитися на відстані декілька крихітних туманностей і галактик.
Я не вагався. Стрибнув у відкриті ворота. Вони ніби засмоктали мене, і я почав падати. Але я падав вперед, а не вниз, і зірки, здавалося, падали зі мною.
Я стояв у залі зі старими аркадними іграми за автоматом «Galaga».
Гра була вже в процесі. Я мав подвійні кораблі та рахунок у 41 780 балів. Я глянув униз і побачив, що мої руки на контролері. Після секунди чи двох дезорієнтації, я рефлекторно почав грати, перемістивши джойстик вліво якраз вчасно, щоб уникнути втрати одного з кораблів.
Тримаючи одне око на грі, я спробував оцінити середовище. Периферійним зором я зміг розрізнити гру «Dig Dug» ліворуч і автомат «Zaxxon» праворуч від мене. Позаду я чув какофонію електронних битв з десятків інших старовинних аркад. Тоді, знищивши хвилю в «Galaga», я помітив своє відображення в екрані гри. Я побачив там не обличчя свого аватара. Це було обличчя Метью Бродеріка. Молодого Метью Бродеріка ще до часів «Ферріса Бюллера» і «Леді-яструба».
Тоді я зрозумів, де я був. І ким я був.
Я був Девідом Лайтманом, персонажем Метью Бродеріка в фільмі «Військові ігри». І це була його перша сцена в стрічці.
Я був усередині фільму.
Я швидко озирнувся навколо і побачив детальну копію «Ґранд Палас-20», поєднання аркадного залу/піцерії, показаного в фільмі. Навколо кожної гри згуртувались діти з пернатими зачісками вісімдесятих. Інші сиділи в кабінах, їли піцу і пили газовані напої. З музичного автомата в кутку лунала пісня «Video Fever» гурта the Beepers. Все виглядало і звучало саме так, як у фільмі. Галлідей скопіював кожнісіньку деталь з фільму і відтворив його у вигляді інтерактивної симуляції.
Офігіти.
Я роками гадав, які завдання чекають на мене в Перших воротах. Але такого не міг і уявити. А, напевно, варто було. «Військові ігри» були одним з найулюбленіших фільмів Галлідея. Ось чому я дивився його більше тридцяти разів. Ну, не тільки, а також через те, що він був абсолютно дивовижним, а головним героєм був олдскульний підліток-хакер. Здавалось, що нарешті всі мої дослідження почали себе виправдовувати.