Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)

Зараз на границі Сх. Галичини поразила його велика жадоба наживи і хабарництво поль. війська. До нього і до його товаришів дороги скавав капраль граничної сторожі: „Дайте панове на горівку, а ми не будемо переводити ревізії.'* І справді її не переводили, отримавши хабаря. На торгах в Будзанові жандарми і військо забирали від селян масло, сир, бараболю, цибулю, платячи, що їм подобалося і довели до того, що селяне перестали на торг виносити товар. Те саме робили в місцевих Жидів купців, а відтак перепродували легко добуте добро знайомим. Так само реквірували у селян підводи на приватні поїздки, а навіть 8 наміром возити Жидам дрова, щоб від них діставати платню 8а підводи. Тих, що не хотіли давати підвод, побивали тяжко. Часто переводили реквізиції біля і обуви, нераз в зимі серед дороги. У пароха Будзанова о. Чемеринського на протязі часу від серпня 1919 р. до марта 1920 р. перевела жандармерія 18 ревізій, а врешті забрала в нього з церкви скринку з австр. срібними коронами. В Кобило-волоках відділ війська видав приказ скласти до 24 год. 500 крісів, а коли селяне не були в силі сих крісів доставити, стягнули з селн контрибуцію у висоті

100.000 к. Два місяці опісля звернули сі гроші, при чому гром. комісар при виплаті від кождих 200 к. стягнув собі по 10 к. за труд. Що суботи забирала жандармерія Будзанова насильно жінок і дочок найсвідо-мійших Українців до миття підлоги в домі жандармерії, у школі і др., при чому неслухняних побивала Ні апро-візації, ні американських дарів україн. населення не діставало. В бережанській ґімназії завідувала америк. дарами жінка директора Кестліха і жінка професора Гас-нова так, що Українцям не діставалося нічо. Названий сам чув, як пані Гаснова говорила, що їм при розділі треба бути обережними, щоб Українці і Жиди не отримали нічого.

В селі Капустинці (пов. Збараж) жандарм Жила приарештував з початком марта 1920 р. 5 б. жовнірів укр. армії і, щоби не відставити їх до Домбя, взяв від Малішевського коновку меду, від Фейцарука міх пшениці, від Бабія міх муки, а від Сеня міх пшениці. Коли донесено се до команди, він частину добичі звернув, та все таки допускався подібних „реквізицій“ по селах: Сенява, Сенячівка, Розношинці, Красносельці і др.

До Судової Вишні прибув д. 11. мая відділ „льотної жандармерії“ з Перемишля Два жовніри пішли до Т. з приказом доставити підводу. Т. приїхав на постерунок жандармерії Небавом явився »комісар“ і довідав-шися, що Т. е Українцем, став бити його по лиці; а коли сей упав, кількох инших жандармів стало його копати, аж він втратив память і кров його залила. Показалося, що «комісар“ помилився. Лікар сконстатував в Т. потовчення лопаткових мяснів, нарушення кількох зубів, потовчення губ і багато мозолів на голові. (Dziennik Ludowy.)

Пос. Заморскі у „Газеті Варшавскій“ у статті п. т. „Земля сліз і недолі“ пише між иншим, що поль. карні експедиції баґнетами і побоями стягають не лише наложену контрибуцію з укр. сел, але й забирають 8 хат, що їм попаде під руки. На декотрі села наложено такі збіжеві контрибуції, яких не призначується в зах. Галичині на цілі повіти.