Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)
- Автор:
- Год: 1921
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)». Краткое содержание книги:
З сього вивід:
Коли польське правительство матиме змогу вести ухвалену соймом і підпирану цілою польською суспільністю кольонізаційну політику в Східній Галичині далі в такою інтензивністю, з якою її розпочало, то за пять літ може скольонізувати польським селянством з Польщі весь запас землі, який знаходиться в краю для земельної реформи.
Се значить, що побіч польських дворів повстануть заможні польські села, польський елемент збільшиться як що-ди числа так і що-до господарської сили, що в результаті дасть йому постійну політичну перевагу в краю, — а місцеве українське селянство, як доси наслідком недостачі землі жило в нужді і наслідком політичної переваги польських дідичів в національнім поневоленню, так житиме й далі, позбавлене всяких виглядів поліпшити своє господарське положення через вемельну реформу, засуджене на що-раз більше національне поневолення і що-раз більшу господарську руїну.
Таку долю готовить корінному українському населенню Східної Галичини, яке доси, не вважаючи на вікове польське поневолення, творить ще 70 № населення краю, кольонізаційна політика Польщі.
11. Польська кольонізаційна політика в Східній Галичині і міжнародне право.
„Діяльність кольонізаційних комісій в Німеччині стягнула на себе обурення цілого світа.“ Отсі слова одного з визначних діячів польської кольоні-зації Східної Галичини5 являється найбільше проречистим засудом кольонізаційної політики Польщі супроти у-країнського народу.
Коли кольонізаційна політика Німеччини в польській Познанщині стягнула на себе обурення цілого світа, то на стільки більше обурення цілого світа, повинно звернутися проти Польща за її кольонізаційну політику в українській Східній Галичині.
На стільки більше — кажемо — бо коли кольонізаційна політика Німеччини супроти Поляків знаходила рішучий осуд значної части німецької суспільности, то Польща ціла як один муж, від консярватистів до соціалістів, хоче при помочи кольонізаційної політики загарбати відвічну українську землю.
І ще е одна важна ріжниця між кольонізаційною політикою Німеччини й Польщі.
Німеччина вела кольонізаційну політику супроти польського народу на території, на яку розтягалася її суверенна власть, і в часі, коли міжнародне право оставляло поневолені народи їх долі.
За те Польща взде без порівнання безогляднійшу кольонізаційну політику супроти українського народу на території, на якій їй суверенна власть зовсім не приедугуе, яка стоїть під охороною міжнароднього права і на якій польське правительство виконує тільки прові-зорично окупацію з уиоважнення Найвисшої Ради Мирової Конференції, і в часі, коли право самовизначення народів
— хоч тонтане тими, які проголосили себе його оборонцями — так глибок) вкорінилося в душу цілого культурного світа, що стало одним з основних елементів не тільки морального, але й писаного міжнароднього права.
І коли ті, що обурювалися на кольоніваційну політику Німеччини супроти польського народу, не мали ані обовязку ані права ані змоги актинно виступити проти сього злочину і покласти йому кінець — то тепер ті культурні народи, які з’бднані на Мировій Конференції і в Союзі Народів, взяли на себе обоьязок завести новий лад в Евроні, мають і право і обовязок і змогу покласти конець злочинови, якого допускається Польща на у-країнськім народі своєю кольонізаційною політикою в Східній Галичині.
Бо, як сказано, Східна Галичина не підлягає суверенній власти польської держави, тільки стоїть під охороною міжнароднього праьа і Найвисшої Ради Конференції, яка уповажнила Польщу тільки провізорично до окупації сього краю.
З характеру сього уповажненни — яке означили ми на иншім місци — ясно випливав, що Польща мав право тільки до таких заряджень в Східній Галичині, які потрібні для вдержання норядьу в краю. Поза сим вона обовязана шанувати дотеперішні відносини, з окрема не робити нічого, що пересуджувало би будучність краю в її користь
Що своїм земельним законодавством, на скільки польське правительство примінює його в Східній Галичині, і веденою на основі сього законодавства колі.оні-заційною політикою в сім краю ГІольіца переступила
8
границі свого уповажнення і нарушила міжнародне право, се ясне.
Се нарушення тим яркійше, що власне в земельнім питанню політика Польщі в Східній Галичині противиться ясно висловленій волі Найвисшої Ради Мирової Конференції.
В проекті статута для Східної Галичини, який, ясна річ, е висловом волі Найвисшої Ради що-до сього краю, містяться що-до земельного питання отсі постанови:
5
Див. стор. 95.