Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)
- Автор:
- Год: 1921
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)». Краткое содержание книги:
Від серпня 1919 р. до марта 1920 р. арештується особи повертаючі з поза Збруча мимо обітниці делегата польської держави, що нікому нічо не станеться. Для браку вини переважно випущено сі особи по 2—3 місячним слідстві. Всіх арештувань у краю до 500. Ті самі арештування повторяються після розбиття Денікина в марті і квітні 1920 р.
В маю 1920 р. арештується особи, що були перейшли з галицькою армією до большевиків, а в маю, після нротибольшевицького перевороту галиц. армії, вернули в Галичину. Знову повторюються 2—3 місячні придер-жання в слідчих арештах, хоча слідство не виказує вини. Число 100. Відворот з під Київа спричинює арештування під вамітоуі сприяння большевикам. Тих арештувань не много. Послідна Фаза від відвороту большевиків за Збруч найчисленніща. Власть казала потягнути до від-повідальносіи кождого, хто тільки сповняв службу у большевиків, не дивлячися на се, чи він се з доброї волі сповняв, чи з конечности під примусом. Арештовано коло 2000 людий. В тих числах є обняті також і инші справи, як справа голодового відруху Гуцулів в Коломиї, та заиіту співучасти в перевороті Др. Бекеша в суді Стрия.
Взагалі польські військові власти ворґанівували і згуртували все цивільне польське населення, по містах і по селах, бев огляду на вік і пол, в боєві орґанізації лід найріжнорідніщими назвами і роздали між них кріси і муніцію. Істнують вони в кождій місцевости, де істнуе хоч би кількох Поляків, а в кождім польськім домі е кріси і муніція. На зовні кажеться, що організації ті мають на меті удержання бевпеченства в нутрі краю. В дік.сно-сти головною їх задачю е безоглядне тероризування українського і жидівського цивільного населення. Головною ціхою тих організацій є безмежний шовінізм, сліпа ненависть до всього, що українське, і охота дошкулити українському населенню. В склад тих орґані-зацій входять дуже часто звичайні бандити і всяке шумовиння без ніяких етичних засад. Вони переводять в Українців ревізії, слідять укра-нське населення, до родинного життя включно; їм належить вавдячувати масові арештування Українців. В сей спосіб переводять вони дуже часто свої особисті порахунки. По селах при ревізіях допускаються звичайних крадіжок.
Щоб читач мав поняття про самоволю польської влади і про те, що приходиться переносити кождому Укряїнцеви під польським режімом, ми згадаємо хочби тільки деякі Факти.
І так скарб, радник А. Буско, перейшовши в р. 1919 цілий ряд тюрм, опинився врешті в таборі для інтернованих у Стшалковій. Згодом його випускають на волю
і він вертавться до Бережан, де його конФІнують. 15. листопада 1919 р. його арештують знову і перевозять до Львова до Бриґідок як такого, що відноситься „неприхильно до польської народности“. Там тримають його до 23. грудня 1919 р , а відтак інтернують його на Ялівци. Як доказує документ з д. Львів, 11. січня 1920 р. ч. к. 4407 ех 19, слідство проти нього по причині недостачі доказу провини застановлено і заряджено його інтернування на Ялівци. Тут перебув він
7 днів і його випущено до Бережан як конФІнованого. Попри назване доходження ведено проти нього слідство
о той самий злочин, як виказує документ з д. Львів,
16. лютого 1920 p., котре теж застановлено по причині недостачі доказів. Не оглядаючись на се, названий отримав нове візвання до суду з обжалуванням о §. 327 u. k. w. з речинцем на 8. квітня 1920 р. (Візвання Окружн. суду в Бережанах від. IX. Бережани, з дати
3. квітня 1920. Hs. 82/20). І він не міг переносити дальших нападів і втік на Чехословаччину.
Подібними Фарбами малює митарства польських судів др. Т. Бекеш, б. засг. повіт, комісара у Сколім.
Арештований з кінцем мая 1919 p., перебув він довший час в тюрмі у Стрию. В тюрмі панували неможливі умови і коли арештовані жалувались перед авдітором майором дром Ґшньским, який візитував вяз-нпцю, він гукнув: „Для вас немае милосердя; для вас тільки кулі і гармати!“ В тюрмі тримали арештованих Українок (жінку укр. сотника Федюшки, панну Чернівну, учительку з Рожанки, і Марію Дурбаківну, учит. з Вой-нилова, та др.) враз з проститутками. З Стрия відставлено названого враз з цілою партією арештованих до Львова до Бриґідок, слідуючого дня відставлено їх на Замарстинів, 7 днів пізнійше перевезено їх до Ярослава, після 14 днів перевезено до Перемишля, 7 тижнів пізнійше до Львова до Бриґідок, а відтак на Замарстинів. В часі транспортів. на стаціях і по доро8І, польська інтеліґепція штовхала арештованих, зневажала їх і кричала: „Вивішити їх! на гак 8 ними! кулі на них шкода!“
— Не инякшн виглядало і слідство. В тій ціли відіслали названого 8. падолиста 1919 р. з Замарстинова на ци-таделю у Львові, звідси до Стрия з запискою, що акти в його справі відійшли д. 28. серпня 1919 р. Показалося, що і у Стрию не було актів і його передержали ще