Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)
- Автор:
- Год: 1921
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее научное
Электронная книга - «Крівава Книга Ч. 2. Матеріяли до польської інвазії (оригинал)». Краткое содержание книги:
Мих. Помога в Ставчан (Городок) під осінь 1920 р. оженився, а що жандарм з постерунку Оброшина мав любовні зносини 8 його жінкою, отже небавом після вінчання той же жандарм ураз з трьома иншими заарештував його, побив на станиці, а відтак велів відставити його до табору в Пикуличах, наказуючи конвоюючим жандармам, щоб вони по дорозі били його до того, щоб він здоровим домів не вернувся. При кінці марта 1921 р. Помога вернувся домів вічним калікою, з картою неулічимо хорого.
У Львові державна поліція вбила 13-літнього хлопця Володислава Хомяка за крадіж кількадесяти тисяч мп., з котрих половину у нього в:добрала. Сей Факт обурив навіть польську пресу і між иншими „Газета Вечорна“ (ч. 5513) у нотатці: „Бестияльске замордоване 13-лєтнєґо хлопца пічез Функционаруюши поліциї паньствовей“ пише, що комісарям і ііо.іщмстам видавалося, що 15 чи 20.000 мп. уявляють більшу вартість ніж життя людини. Ся-ж ґазета пише далі: „В цілій околиці вул. Льва Сапіги, де міститься державна поліція, б голосною справа варварсь»их метод, які при-мінюються до винних і невинних, спроваджених на поліцію. 100 і 150 нагайок — не е там рідкістю.“
В Станиславові в окружнім суді д. 18. падолиста 1920 р. відбулася розправа проти державних поліціянтів
А. Мичковского і Л. Деллера, обжалуваних держави, прокураторібю о злочин публичного насильства і тяжкого ушкодження тіла на Настці Кіндрат з с. Черніїва, котру названі поліціянти били при слідстві дрючком і ременем по голому тілі до того, що вона з страху перед дальшими побоями підрізала собі склом горло. Л Деллера засуджено.
Той сам трибунал засудив д. ЗО. січня на 4 роки тяжкої тюрми поліційного аґента Фр. Вебера з Надвірної, котрий з нагоди ревізії у селянки Аннн Про-купечко забрав їй шлюбну обручку, яку спридзв.
„Дзєннік Людови“ (ч. 264 з д. 20. вересня 1920 р.) у кореспонденції „Вісти з Бучача“ пише між иншим: „Арештовання зовсім невинних — поза одинокий може випадок — людей, доконувані серед місцевих Українців, під замітом нібито симпатій до большевизму, викликали в першій хвилі негодовання серед Польонії, котра з признанням стверджує, що поведення українського населення в названому часі було не тільки бездоганне, а й зовсім льояльне. Се негодовання є тим паче оправдане, що справник сих арештовань, п. комісар Ілюкевіч має вже за собою сумнівної слави традицію боротьби з вітряками, як згадаємо тільки арештовання Гімназистів за приналежність до жидівського скавту з перед ледви кількох місяців.“
Отеє осуд польської опінії високого державного достойника. А що говорити про низших і найнизших? . . .
Арештування, биття, мордування і засуди.
Рівномірно з грабуванням майна українського населення і з підпалами йшли безвпинні арештування, полу-чені з биттям арештованих, катуванням, а навіть і з убійствами, а врешті невчислимі судові розправи, засуди, вязнення, котрі кінці кінців часто мали своїм епільоґом привнання засуджених невинними і випущення їх на волю,-звичайно після сего, як жертва стала калікою і як матеріяльно цілковито її зруйновано.
Десятки тисяч таких покалічених і зруйнованих одиниць має польська влада на совісти, та ми не можемо займатися на сему місці всіми: згадаємо тільки про одну їх частину, тим паче, що про деякі околиці Сх. Галичини, як про Бойківщину і Гуцульщину, говоримо на осібному місці, а про чимало Фактів згадуємо у розділах під иншими заголовками.
Арештування відповідно до подій воєнних були більше або менше часті. В часі від 1J падолиста 1918 р. до мая 1919 р. арештовано бев всяких конкретних даних на сам донос, що особа є ворожо настроєна до польського народа. Арештовано у самім Львові на такі доноси нормально 5 — 6 осіб денно. Самих службовиків залізниць арештовано тоді біля 3000. Для браку всякої вини їх інтерновано.
Від мая—червня 1919 р. основою арештувань є юридично абсурдна тева, що виконування Функцій звя-заних з урядом, який займала особа в службі 3. О. У. H. Р.
вже сама собою каригідва. Арештовано в цілім краю. Суджено судами військовими і цивільними. Слідства ведело пересічно 4—6 місяців, але деякі і 14 місяців. Сума сих арештувань дається приблизно оцінити на
7000 — 8000.
В липні 1919 р. в часі української контроФензиви від Збруча арештовано із страху пізніщого співділання з Галицькою Армією визнатніщих людей. Арештовано 500 — 600 осіб їх після відступлення української армії випущено.